живлення на поясі.
Двері до будинку Мейтлендів відчинилися. Сара побачила матір і почала вибиратися з машини.
– Стривай, Саро, – сказав Алек і потягнувся до заднього сидіння.
Перед виїздом Пеллі заскочив у ванну на першому поверсі й узяв пару рушників, які тепер передав дівчаткам.
– Замотайте собі обличчя, тільки очі не затуляйте, – усміхнувся він. – Як бандити в кіно, окей?
Ґрейс просто дивилася на нього, та Сара все зрозуміла і пов’язала рушник сестрі на голову. Алек натягнув його на рота й носа Ґрейс, а Сара сама впоралася. Вони вийшли з автівки і побігли крізь немилосердне світло від телефургона, притримуючи рушники під підборіддям. Дівчатка були схожі не на бандитів, а на бедуїнів у піщаній бурі. Алек за все своє життя не бачив таких сумних, таких розпачливих дітлахів.
У Марсі Мейтленд не було рушника, щоб сховати обличчя, тож саме на ній і зосередився оператор.
– Місіс Мейтленд! – гукнув до неї Краватка. – Як ви можете прокоментувати арешт свого чоловіка? Ви з ним уже говорили?
Ставши перед камерою (і спритно пересуваючись, щойно оператор пробував узяти інший ракурс), Алек тицьнув пальцем у Краватку:
– Один крок на моріжок, hermano,[64] і ти ставитимеш свої паскудні запитання Мейтленду із сусідньої камери.
Краватка кинув на нього ображений погляд.
– Ти кого hermano кличеш? Я просто роблю свою роботу.
– Діймаєш бідну жінку й двох малих дітей, – погодився Алек. – Ото робота.
Та його власна робота тут скінчилася. Місіс Мейтленд обхопила руками дочок і завела їх додому. Тепер вони в безпеці – принаймні наскільки це було можливо, бо Алек відчував, що дві сестрички ще дуже нескоро віднайдуть відчуття безпеки.
Краватка потупцював тротуаром і поманив за собою оператора – Алек повертався до свого авто.
– Як вас звати, сер? Ви хто?
– Дід Пихто. Спитаєш іще раз, скажу те саме. Вам тут нічого ловити, тож дайте людям спокій, окей? Їх це все не має зачіпати.
Пеллі знав, що з однаковим успіхом міг би говорити китайською. Сусіди вже повиходили на моріжки, з нетерпінням чекаючи нової серії безупинної драми в Барнум-корт.
Алек виїхав заднім ходом із під’їзної доріжки і попрямував на захід, розуміючи, що оператор піймає кадр з його номерами, і вже скоро вони знатимуть, хто він такий і на кого працює. Новина не сенсаційна, та вона стане за вишеньку на торті, що його подадуть глядачам новин об одинадцятій. Він на хвильку загадався, що відбувалося зараз у тому будинку, – приголомшена й перелякана матір намагається заспокоїти двох приголомшених і переляканих дівчат, які так і не змили з себе гриму спортивних уболівальників.
«Це він зробив? Як ти думаєш?» – спитав він Гові, коли той зателефонував і стисло виклав ситуацію. Байдуже насправді, робота є робота, та йому завжди були цікаві такі речі.
«Я
Брат (
