так думати й трохи поспати, треба припинити відчувати сором за те, що хтось, а саме Ралф Андерсон, зробив таку страшну помилку. Глухої ночі такі речі завжди видаються гіршими – ось що йому треба пам’ятати. І враховуючи його теперішній стан – тюремна камера й коричнева мішкувата уніформа з абревіатурою «УВЗ»[75] на спині, – сльози неодмінно мали набубнявіти, наче ті величезні повітряні кулі на святковому параді. Уранці йому полегшає. Він був певен.
Так.
І все одно – сором.
Террі затулив рукою очі.
7
Тої неділі Гові Ґолд вислизнув із ліжка о пів на сьому ранку, і не тому, що о такій годині він міг щось удіяти, і не з власного бажання. Як і в більшості чоловіків за шістдесят, простата в нього збільшувалася разом із рахунком у пенсійному фонді, а сечовий міхур меншав паралельно з сексуальними апетитами. Щойно він прокидався, мозок перемикався з режиму «парковки» на режим «їзди», і знову заснути вже не було жодного шансу.
Він полишив Ілейн додивлятися приємні, як він сподівався, сни й потопав босоніж на кухню, щоб увімкнути кавоварку та перевірити телефон, який він поставив на беззвучний режим і поклав на кухонну стільницю перед тим, як лягати спати. Там було повідомлення від Алека Пеллі, яке прийшло о 1:12.
Гові випив свою каву й уже порався з тарілкою пластівців «Рейзін Бран», коли, затягуючи вузол на халаті й позіхаючи, до кухні зайшла Ілейн.
– Як справи, пундичку? – спитала дружина.
– Час покаже. А поки, може, хочеш яєчню-бовтанку?
– Диви на нього, він мені сніданок пропонує, – сказала дружина, наливаючи й собі кухлик кави. – А оскільки сьогодні не день святого Валентина і не мій день народження – чи є в мене підстави хвилюватися?
– Це я час бавлю. Отримав повідомлення від Алека, але не можу телефонувати йому раніше сьомої.
– Хороші новини чи погані?
– Гадки не маю. То ти яєчню будеш?
– Так. Два яйця. Й окату, а не бовтанку.
– Ти ж знаєш, у мене весь час жовтки витікають.
– Якщо вже я просто сидітиму й дивитимусь, то утримаюся від критики. І пшеничний тост, будь ласка.
На диво, цього разу витік лиш один жовток. І коли Гові поставив перед дружиною тарілку, та сказала:
– Якщо це Террі Мейтленд убив малого, то світ сказився остаточно.
– Світ і так скажений, – відповів Гові, – але він цього не робив. Має алібі міцне, наче «S» на грудях Супермена.
– Тоді чому його заарештували?
– Бо вони гадають, що в них теж є докази міцні, наче «S» на грудях Супермена.
Ілейн поміркувала над цим.
– Незупинна сила проти нерухомого предмета?
– Не буває такого, серденько.
Він глянув на годинник. За п’ять хвилин сьома. Уже можна. Він набрав мобільний Алека.
Управління виправними закладами (Department of Corrections, DOC).
