це не «центри задоволення», чи, точніше, це центри не лише задоволення.
Те, що ми часто описуємо як центри насолоди чи винагороди мозку, насправді набагато тонші й цікавіші структури. Назвати їх системами «винагороди» чи «задоволення» – це як сказати «вагіна», коли маєш на увазі вульву. Задоволення – це, безперечно, частина їхніх функцій, але лише частина, і заперечувати інші складові їхніх імен означає применшувати їхню важливість і неправильно розуміти природу цих багатогранних утворень.
Насправді існують три пов’язані, але окремі функції цих глибоких прадавніх ділянок мозку, які я спрощено узагальню тут як задоволення, очікування та прагнення. Це три механізми, що формують універсальне обладнання задоволення, навчання й мотивації ссавців, або, як грайливо визначили їх Кент Беррідж і Мортен Крінґельбек, «одна гедоністична система мозку, що служить посередником між ними всіма»43.
Це відсилає нас до Єдиного Персня з міфології «Володаря перснів»: в оригінальному контексті цей Перстень має силу контролювати усі інші Персні Могутності. У контексті вашого емоційного мозку Єдиний перстень контролює всі ваші емоційно-мотиваційні системи, серед них реакцію на стрес (страх, агресія й напруження), огида, всі форми насолоди, від фізичної до мистецької, любов і соціальні зв’язки і, звісно ж, секс44. Усі ці емоційні функції, всі одночасно, всі в одному місці – у вашому емоційному персні.
Тож хай вас не надто вражає, коли ви прочитаєте в науково-популярній статті: «Ті самі частини вашого мозку засвічуються, коли ви займаєтеся сексом і коли вживаєте кокаїн». Звісно, вони засвічуються. Це перстень. Він є посередником між ними всіма.
Коли в решті книжки я говоритиму «перстень», я матиму на увазі це поєднання задоволення, очікування та прагнення, де всі ваші емоційні реакції – сексуальне бажання, стрес, кохання, огида тощо – змагаються, взаємодіють і впливають одна на одну.
Ось як працює ця система.
Система задоволення, напевно, найближча до того, що ми позначаємо як «винагороду». Механізм задоволення – це «Так» чи «Ні» у вашому мозку; він оцінює «гедоністичний вплив» подразника. Чи це приємно? Наскільки приємно? Це неприємно? Наскільки неприємно? Коли ви крапаєте солодкої води на язик новонародженого, система задоволення немовляти влаштовує феєрверк. Цукор – це вроджена винагорода, ми народилися готовими насолоджуватися солодкими смаками. Солоними – ні. Генітальна чутливість є так само вродженою винагородою: відомо, що зародки мастурбують у матці45. Ліктьова чутливість – не настільки. Ця єдина система керує всіма формами задоволення, включно з солодкими смаками, сексуальною чутливістю, сприйняттям краси, радістю кохання, тріумфуванням від перемоги.
Очікування – це процес пов’язування того, що відбувається зараз, із тим, що має відбутися потім. Собаки Павлова виділяли слину, коли теленькав дзвінок, бо їхня система очікування пов’язувала дзвінок із їжею.
Berridge and Kringelbach, “Neuroscience of Affect”, 295.
Як Панксепп і Люсі Бевін (
Meizner, “Sonographic Observation of In Utero Fetal ‘Masturbation’ ”.
