Дані за результатами спостережень астрофізиків у мільярди світових років, що відділяють нас від зірок та галактик, протохроністи заперечують, мовляв, всесвіт був створений разом із світлом зірок та галактик, яке вже прямувало до Землі. Вони стверджують, що гірські породи з древнім співвідношенням радіоактивних та дочірніх ізотопів були створені із оптимальною сумішшю урану, свинцю, калію та аргону, що мало надати їм вигляду значно старішого, ніж вони є. Якщо ви переконаний протохроніст, пропоную одразу перейти до 11 розділу під заголовком «Майбутнє». В іншому випадку, дозвольте власній уяві перенестися на декілька мільярдів років у минуле, коли зародилася наша планета.
Формування Землі 4,5 млрд років тому стало захопливою подією, і така подія повторювалася незліченний трильйон разів упродовж історії всесвіту. Кожна зірка й планета народжуються майже у вакуумі, тобто у дуже розрідженому просторі з домішками газу і пилу – часточок матерії, настільки малих, що їх не побачити неозброєним оком, проте достатньо великих укупі, щоб ми могли помітити величезні молекулярні хмари на відстані у півгалактики. Мільярди років тому гравітація була повитухою при народженні Сонячної системи – Сонце постало самітним велетнем серед планетної дрібноти. Ядерні реакції запалили зірку, яка огорнула сусідів світлом та теплом. Тож саме так наша Земля зробила свої перші непевні кроки на шляху до світу життя.
Якими би чужинськими не здавалися ці визначні події, впродовж життя ми щодня відчуваємо на собі ті ж космічні явища, що призвели до утворення Землі. Саме ті атоми тих же хімічних елементів, що створили Землю, формують наші тіла та домівки. Нас міцно тримає на планеті та ж всеосяжна гравітація, що зліпила небесні тіла з пилу й газу та викувала хімічні елементи у зірках. Коли мова заходить про універсальність законів фізики та хімії, то під Сонцем немає нічого нового.
Наука про гірські породи, зірки та життя однаково ясна і незмінна. Щоб зрозуміти Землю, необхідно забути про мізерний часовий чи просторовий масштаб людського життя. Ми мешкаємо в єдиному крихітному світі, де є сотні мільярдів галактик, у кожній з яких є по сотні мільярдів зірок. День за днем ми живемо в космосі, вік якого сягає сотень мільярдів днів. Якщо ви прагнете відшукати тут смисл та ціль, то не знайдете і в найкращий час чи найвдалішому місці, які пов’язані з людським існуванням. Масштаби простору та часу неосяжно великі. Проте космос існує за законам природи, які неминуче, невідворотно призводять до можливості пізнати всесвіт за допомогою наукового дослідження – це той космос, що переповнений сенсом.
Розділ 2. Потужний удар
Базовий принцип, продемонстрований у цій книжці, – еволюція планетарних систем: вони змінюються протягом часу. Ба більше, кожна наступна еволюційна стадія залежить від попередньої низки етапів.
