затриматися довше. Я тебе завтра підберу.
– А я чув, що ти герой.
– Хто тобі таке сказав?
– Та ходять чутки. Ну, а це правда? І чи та штука могла розповсюдитися?
На коротку мить запала тиша.
– Слухай, Барні, я ж кажу: нічого такого, – озвався Праґер. – Невеликий розлив, про все подбали, це звична процедура. Реальна небезпека буде, якщо чутки розповсюдяться. Люди панікувати починають, коли чують слово «радіація». Повір мені на слово: усе чисто. Ніхто не постраждав, нічого з будівлі не розповсюдилося. Такі невеличкі випадки трапляються завжди, коли маєш справу з ізотопами. Ясно? Я тобі все завтра розповім.
Карен запитально дивилася на нього, коли Барні повісив слухавку.
– Герой?
– Невелика аварія в будівлі відділу досліджень, – відповів Барні. Вирішив не згадувати про радіацію, боячись, що її уява все роздує й перекрутить. – Макс каже: нічого страшного. А тепер до важливих питань. Як щодо вечері? Я вмираю з голоду. Підемо кудись?
– Я замовила трохи китайської їжі, – сказала Карен. – Чоу-мейн5, яєчні рулети й реберця-барбекю. Мартіні в холодильнику, вже змішане, а склянки в морозилці.
Карен подивилася на нього вже м’якше. Під час медового місяця вони замикалися в мотельних кімнатах з китайською їжею та мартіні й проводили там п’яні пікніки. Барні знав, як сентиментально вона до цього ставиться, і розумів, що це пропозиція примирення. Пішов по напої й налив їм обом по склянці.
– Вибач, маленька, – сказав він, дзенькаючи склянками на знак тосту. – За нас.
– І ти мені вибач. За нас.
Барні сів біля неї на ліжку й поцілував.
– Що це ти робиш? – Вона його відштовхнула. – Ану накинь той рушник назад.
– Ну що вже?
– Тебе не я цікавлю. Ти просто затятий азартний гравець.
– Ти про що?
– Це все той годинник. Тебе цікавить лише рулетка на дітей. Не я.
– Та ну тебе, це ж маячня. Я люблю тебе. Годинник з цим ніяк не пов’язаний.
– А мені звідки знати?
Він трохи подумав, тоді потягнувся та обернув годинник циферблатом до стіни.
– Ти про який годинник? – сказав, роззираючись навколо. – Не бачу ніякого годинника.
Карен писнула від задоволення.
– Оце вже краще. Нема ніяких годинників і календарів. Нічого цього нема, коли ми разом.
Барні потягнувся до неї, але вона знову його відштовхнула.
– Ну а тепер що?
– Їжа. Ти ж голодний.
– Уже ні.
– Тобі потрібно буде берегти сили.
Він прикинувся шокованим.
– Господи, що це в тебе на думці?
Вона кинула в нього подушку, яку він обійняв.
– О, кохана Міртл, моя дружина звела нас разом – кинула тебе в мої обійми.
Карен запищала, відібрала в нього подушку й кинула її в інший бік кімнати.
– А
Китайська страва – підсмажена локшина з овочами, м’ясом чи морепродуктами.
