щось від мене приховуєш.
– Нічого я від тебе не приховую. То було неважливо. Не хотів тебе лякати.
– Це означає, що біля нього небезпечно перебувати? Він радіоактивний?
– Думаєш, якби він був радіоактивний, президент «Нешнал моторз» тиснув би йому руку?
– Барні, ти точно мусиш з ним їхати?
– Звісно, мушу. Бачиш? От про це я й кажу. Ти поняття не маєш, що навколо тебе відбувається. Уже з усім упоралися. Ці речі можна перевірити й виміряти; вони мають усі необхідні інструменти й знають вимоги безпеки. Він би не забирав мене на роботу, як завжди, якби була якась загроза.
– Не знаю. Вони не все тобі говорять. Я й поняття не мала, що десь тут таке є. Думала, що радіація лише на атомних електростанціях, де все запечатано й захищено.
– Ну, я впевнений, що тепер усе безпечно. Умілі технологи на кшталт Макса Праґера знають, що робити і яких запобіжних заходів потрібно вживати.
– Так, але навіть з усіма тими заходами аварія все одно сталася. – Тоді раптом Карен спалахнула: – Ви, мужики, тільки й умієте, що вживати запобіжних заходів, правда?
– А це взагалі до чого?
Вона відвернулася.
– Не хочу про це говорити.
– Боже, я можу хоч раз вийти з цього дому зранку без сцен? Слухай, я не розумію, що на тебе найшло, і не маю часу на те, щоб розбиратися. За кілька хвилин він уже під’їде. Якщо я зробив щось не так, вибач.
Карен знехотя дозволила йому поцілувати її в щоку, і Барні кивнув.
– Дуже тобі дякую за таку поблажку, хоча цього мені навряд чи вистачить на весь цей довгий день.
Праґер під’їхав до тротуару саме в мить, коли Барні вийшов, і, судячи з його обличчя, Барні запідозрив, що в телевізорі той себе вже бачив.
– І як це – бути героєм?
– Ой, та сам знаєш, як ті телевізійники все перекрутять. – Проте було очевидно, що він не проти про це поговорити.
– Ти казав, що розповіси, що сталося.
– Справді хочеш почути? – Барні кивнув, і Праґера це, здається, вдовольнило. Він завжди любив балакати за кермом. – Ну, бляха, ледве обійшлося. Ніколи ще такого в мене не було.
– Вибач, поки ти ще не почав. Хотів дещо уточнити. Відколи це «Нешнал моторз» використовує радіоактивні матеріали?
– Це ізотопи. Їх використовують як мітки. М’яке гамма-проміння застосовують для різних цілей – від відстеження потоку фарби та її густини на поверхні до перевірки лиття на дефекти – це називають радіографією.
– Ніколи про це раніше не чув. Ну, давай далі.
– Так от, я показував одному з нових техніків радіолабораторію. Це така подвійна кімната – радіокамера й дві обкладені свинцем стіни, між якими ми працюємо за приладами. Ми ніби в бутерброді, від радіокамери нас відділяє одна стіна, а від виходу – друга, і вийти можна лише вгору по драбині.
– А як ви залазите в радіокамеру?
– Та
