в лікарні у Райді, а тоді її мені запропонував Девід, і це здалося чудовою нагодою. Його старший брат, Нед, працював там у реєстратурі – «своя рука». Ги-ги! Він поводився ніби сторожовий пес. Щоразу, коли який мужчина кидав на мене зацікавлений погляд, клятий Нед Мерчісон волав, щоб той тримався подалі, бо я дівчина його брата – тож «руки геть від чужої власності»! Раніше я не заперечувала, але згодом, коли я переросла підліткову невпевненість та ніяковість і почала час від часу замислюватися над тим, що було б непогано піти кудись з тим чи іншим хлопцем, це стало видаватись якоюсь трясовиною.
Проте стажування у «Райді» мало одну перевагу: від Бронту до лікарні потрібно було їхати дві години міським транспортом. Звичка вчитися під розмірене похитування стала у пригоді. То була альтернатива навчанню в оселі Перселлів: між ревом телевізора, який дивилися матуся з бабусею, та гамором чоловіків, що цілий вечір грюкотіли посудом і базікали: крикет, крикет, крикет. Клінт Волкер[3] та Єфрем Цимбаліст-молодший[4] у вітальні, Кейт Міллер[5] та Дон Бредмен[6] у кухні – а між ними жодних дверей, і єдине місце для занять – стіл у їдальні. Тож мій вибір – автобус чи метро. І знаєте що? Я склала все на відмінно! Здобула найвищі бали. Саме тому я дістала роботу в «Роял Квінз». Дізнавшись про результати, тато з мамою трохи побурчали: закінчивши технікум у Рендвіку, я відмовилася вступати до університету, щоб займатися далі наукою або медициною та здобути диплом. Гадаю, найвищі оцінки з рентгенології вгамували їхнє занепокоєння щодо відсутності в мене амбіцій. Кому захочеться вступати до універу та страждати від стусанів та шпичаків представників чоловічої статі, які не бажають, щоб жінки опановували чоловічі професії? Тільки не мені!
Понеділок, 4 січня 1960 року
Сьогодні вранці я стала до роботи. Дев’ята година. «Роял Квінз» значно ближче до Бронту, ніж лікарня у Райді! Подорож на автобусі забирає хвилин двадцять. Решту шляху, приблизно зо два кілометри, я долаю пішки.
Раніше я ніколи не була в цьому районі, лише кілька разів проїздила повз разом із родиною, коли ми прямували на північ або в гостину, або влаштувати пікнік. Яке місце! Тут є власні крамниці, пошта, електростанція, пральня, настільки величезна, що укладає угоди з готелями, цехами та складами, – в «Роял Квінз» є все. Уявіть собі, який то лабіринт! Швидкою ходою за п’ятнадцять хвилин я дісталася від головних воріт до рентген-кабінету, минувши майже всі здобутки архітектури Сіднея за останню сотню років. Чотирикутники, скоси, веранди з шерегою колон, споруди з піщанику, будівлі з червоної цегли, чимало жахливих нових будинків зі скляними фасадами – надто спекотно, щоб у них працювати!
Дорогою я зустріла купу людей – мабуть, тут працює близько десяти тисяч осіб. Медсестри, схожі на зелено-білі пакунки через силу-силенну крохмалю, зобов’язані вдягати товсті брунатні бавовняні панчохи та коричневі черевики без підборів, на шнурках, – бідолашні. Навіть Мерілін
Клінт Волкер (нар. 1927 р.) – американський кіноактор, знімався з 1954 до 1998 року. (
Єфрем Цимбаліст-молодший (нар. 1918 р.) – американський кіноактор, знімається з 1946 року. Сучасний глядач пам’ятає його за серіалами про Супермена, Людину-Павука, а також за серіалом та фільмами про Бетмена, останній з яких вийшов за його участю 2003 року. (
Кейт Міллер – відома австралійська льотчиця. (
Дональд Джордж Бредмен – австралійський гравець у крикет з найвищим середнім показником за всю історію світових чемпіонатів з цього виду спорту. (
