було відкриття, що точка збирання дуже легко піддається зміщенням уві сні. Усвідомлення цього потягло за собою ще одне – сни цілковито прив’язані до цих зміщень. Прадавні маги бачили: що більше зміщення, то більш незвичайним є сон, і навпаки – що більш незвичайний сон, то більше зміщення. Дон Хуан казав, що це спостереження привело їх до розроблення чудернацьких технік примусового зміщення точки збирання на кшталт вживання рослин, здатних продукувати змінені стани свідомості, голодування, виснаження через втому й стрес, а особливо – контролю над снами. У такий спосіб, а може, навіть не знаючи цього, вони створювали сновидіння.
Одного дня, коли ми блукали площею міста Оахака, дон Хуан надав мені найчіткіше визначення сновидіння з точки зору магії.
– Маги розглядають сновидіння як надзвичайно витончене мистецтво, – казав він, – мистецтво силою волі зміщувати точку збирання з її типової позиції задля підсилення й розширення обсягу того, що можна сприйняти.
Він казав, що прадавні маги ґрунтували мистецтво сновидінь на п’яти умовах, бачених ними в енергетичному потоці людських істот.
По-перше, вони бачили, що лише енергетичні волокна, які проходять просто крізь точку збирання, можуть поєднуватись у цілісне сприйняття.
По-друге, вони бачили, що, коли точку збирання зміщено до іншої позиції, байдуже, наскільки мізерним є зміщення, інші та незвичайні енергетичні волокна починають проходити крізь неї, залучаючи усвідомлення й примусово поєднуючи ті нетипові енергетичні поля в рівномірне цілісне сприйняття.
По-третє, вони бачили, що під час звичайних снів точка збирання легше зміщується сама собою в іншу позицію на поверхні чи всередині світного яйця.
По-четверте, вони бачили, що точку збирання можна перенести в позицію за межами світного яйця, до енергетичних волокон загального всесвіту.
І, по-п’яте, вони бачили, що за допомогою дисципліни можливо розвинути та здійснювати вві сні за звичайних сновидінь систематичне зміщення точки збирання.
Перша брама сновидінь
У передмові до першого уроку сновидінь дон Хуан говорив про другу увагу як про поступ, що починається з ідеї, яка приходить до нас більше як цікавість, ніж реальна можливість; перетворюється на те, що можна лише відчути, як відчувають фізичний стан; і нарешті розвивається в стан буття, чи галузь практичних можливостей, чи виняткову силу, що відкриває перед нами світи за межами неймовірних фантазій.
Коли йдеться про пояснення магії, у магів є два варіанти. Один – висловлюватись метафорами й говорити про світ чарівних вимірів. Другий – пояснити свою справу в абстрактних термінах із лексикону магії. Я завжди віддавав перевагу останньому, хоч жоден з цих варіантів ніколи не задовольнить раціональний розум західної людини.
Дон Хуан розповів мені, що своїм метафоричним описом другої уваги як поступу він
