Повне зібрання творів. Антуан де Сент-Экзюпери

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Повне зібрання творів - Антуан де Сент-Экзюпери страница 13

Повне зібрання творів - Антуан де Сент-Экзюпери Зарубіжні авторські зібрання

Скачать книгу

планеті я мав квітку, і вона завжди перша озивалася до мене…»

      Розділ XX

      Довго йдучи крізь піски, скелі та сніги, Маленький Принц зрештою натрапив на дорогу. А всі дороги ведуть до людей.

      – Добрий день! – привітався він.

      Перед ним виднів сад, заквітчаний трояндами.

      – Доброго здоров’я! – відповіли троянди.

screen_image_59_261_58

      Маленький Принц придивився до них. Усі вони були схожі на його квітку.

      – Хто ви? – приголомшено запитав він.

      – Ми троянди, – відповіли квіти.

      – Ох! – зойкнув Маленький Принц.

      І почувся страшенно пригніченим. Його квітка розповідала, мовляв, вона у світі єдина і неповторна. А тут їх тисяч п’ять, усі однакові, і то тільки в одному саду!

      «Вона б дуже засмутилася, – сказав він собі, – якби побачила цей сад… страхітливо кашляла б і вдавала б, ніби вмирає, щоб уникнути глузувань. А я був би змушений удавати, ніби піклуюся про неї, бо інакше, щоб і мене принизити, вона б і справді віддалася смерті…»

      Згодом Маленький Принц знову сказав собі:

      «Я думав, ніби я багатий на єдину у світі квітку, а маю звичайнісіньку троянду. Така банальна квітка і мої три вулкани, які мені по коліно і один з яких, мабуть, згас навіки, аж ніяк не роблять із мене великого принца…»

      Упавши на траву, Маленький Принц заплакав.

      Розділ XXI

      Саме тоді з’явився лис.

      – Добрий день! – привітався він.

      – Доброго здоров’я! – чемно відповів Маленький Принц, озирнувшись, але нікого не побачивши.

      – Я тут, – озвався голос, – під яблунею.

screen_image_61_260_35

      – Хто ти? – запитав Маленький Принц. – А ти гарний.

      – Я лис, – відповів лис.

      – Ходи пограйся зі мною, – попросив Маленький Принц. – Мені страшенно сумно.

      – Я не можу гратися з тобою, – заперечив лис. – Я не приручений.

      – Ох! Вибач! – збентежився Маленький Принц. Але після роздумів додав: – А що означає слово «приручити»?

      – Ти не тутешній, – здогадався лис. – Чого ти шукаєш?

      – Я шукаю людей, – відповів Маленький Принц. – Що означає «приручити»?

      – Люди, – пояснив лис, – мають рушниці й полюють. А це страшенно прикра річ! Люди розводять ще й курей. Це єдине, чим вони переймаються. Тож ти шукаєш курей?

      – Ні, – заперечив Маленький Принц. – Я шукаю приятелів. Що означає «приручити»?

      – Це дуже забута дія. Вона означає «створити зв’язки».

      – Створити зв’язки?

      – Звичайно, – кивнув лис. – Ти для мене тільки хлопчик, достоту схожий на сотню тисяч хлопчиків. Я не маю потреби в тобі. Ти теж не маєш потреби в мені. Я для тебе тільки лис, схожий на сотню тисяч лисів. Але, якби ти приручив мене, ми відчували б потребу один в одному. Ти був би для мене єдиним у світі. Я був би для тебе єдиним у світі…

      – Я починаю розуміти, – задумався Маленький

Скачать книгу