диктофон заочне звернення до Горбачова, згадане вище:
– Я сиджу сам на сам із різними повідомленнями, які нам удалося зібрати, і навіть не знаю, чи повернетеся ви, Міхаіл. Сподіваюся, ви не зробите нічого такого, що скомпрометувало б вас, і коли повернетесь, на вас не лежатиме тінь. Сподіваюся, що Єльцин, вимагаючи вашого повернення, виявить твердість і не відступить перед силами цього мерзенного путчу.
Його слова звучали як молитва. Та чи почують її нагорі?128
Розділ 5. Російський бунтар
Бориса Єльцина розбудила дочка Тетяна о шостій ранку на урядовій дачі в заміському селищі Архангельське-2 в Підмосков’ї. Нещодавно він прилетів з Алма-Ати, де зустрічався з Назарбаєвим, і ледве встиг поспати п’ять годин. Спершу Єльцин не міг зрозуміти, що сталось, та коли Тетяна повідомила про переворот, перша реакція була:
– Це ж незаконно!
Новина про змову пролунала як грім серед ясного неба. На календарі було 19 серпня, перший день путчу. Увечері напередодні всі думки Єльцина були поглинуті майбутнім підписанням Союзного договору. Його непокоїло те, чого чекати від Михайла Горбачова після підписання: чи не спробує він налаштувати проти Росії середньоазійські республіки, вірні президентові СРСР? А зараз Єльцин опинився в безпрецедентній ситуації. Він сидів, прикипівши до телевізора, і жадібно слухав дикторів, які читали офіційні звернення ГКЧП. Якоїсь миті стало зрозуміло, що Горбачов до складу комітету не входить. Договір відкладався. Але що йому робити зараз?
Перша опанувала себе Наїна Йосипівна, дружина Єльцина.
– Борю, – звернулася вона до чоловіка по-домашньому, – кому телефонувати?
Більшість керівників Російської Федерації мешкала неподалік. На відміну від Горбачова, у Єльцина зв’язок ще працював, і незабаром він скликав помічників до себе. Прийшовши, вони застали президента у глибокій задумі. Ніхто не мав сумнівів, що це переворот. Судячи зі складу комітету, у руках змовників були всі інструменти влади. А от уряд Росії досі лишався «паперовим тигром». Були міністри, відомства, але не було контролю над збройними силами, КДБ, військами МВС. Демократично обрані мери Москви та Ленінграда (з вересня 1991 року – Санкт-Петербурга) теоретично мали під своїм проводом місцеву міліцію, але й усе. Першою думкою було почати перемовини з цим комітетом, але скоро її відхилили. Натомість влада Росії вирішила, що звернеться до народу.
Єльцин та його урядовці стали готувати текст звернення, від самого початку назвавши речі своїми іменами: «У ніч із 18 на 19 серпня 1991 року відсторонено від влади законно обраного президента країни». Звернення називало ГКЧП незаконним і закликало «громадян Росії дати гідну відповідь путчистам і вимагати повернути країну до нормального конституційного розвитку». Єльцин, російський прем’єр-міністр Іван Силаєв і спікер парламенту Руслан Хасбулатов – три лідери Російської
Beschloss and Talbott,
