дослідженням: по-перше, що механічні потрясіння слід вважати одним із джерел сексуального збудження (порівняйте зауваження про вплив коливання та їзди залізницею у «Трьох нарисах з теорії сексуальності»), і, по-друге, що хворобливий і гарячковий стан істотно впливає на розподіл лібідо. Таким чином, механічна дія травми звільняє ту кількість сексуального збудження, що діє травматично, унаслідок недостатньої тривожної готовності, а поранення тіла в той самий момент через нарцисичне зосередження лібідо на постраждалому органі зв’язує надлишок збудження.
Відомо також (хоч ця ідея не була достатньо використана в теорії лібідо), що такі важкі порушення в розподілі лібідо, як меланхолія, можуть тимчасово відступати у разі виникнення будь-яких супутніх органічних захворювань; і навіть стан цілком розвиненої Dementia ргаесох[18] може у цих умовах змінитися на короткочасне поліпшення.
V
Той факт, що чутливий корковий шар не має захисного бар’єру від збуджень, які надходять ізсередини, матиме один неминучий наслідок, а саме, що це передання стимулів набуває підвищеного економічного значення і часто спричиняє економічні порушення, які можна порівняти з травматичними неврозами. Найбільш плідними джерелами таких внутрішніх збуджень є так звані органічні інстинкти, участь в утворенні яких беруть представники всіх сил, що виникають в організмі та передаються психічному апарату – вони, власне, й становлять найважливіший і найнезрозуміліший елемент у психологічних дослідженнях. Можливо, ми не вважатимемо аж занадто сміливим припущення про те, що збудження, викликані інстинктами, належать до типу не «зв’язаних», а радше вільних рухомих нервових процесів, які прагнуть розряджання. Найбільш надійним аспектом дослідження цих процесів стало вивчення снів. Саме там ми виявили, що процеси у несвідомих системах принципово відрізняються від процесів у (перед-) свідомих; і що у несвідомому окремі заряди енергії легко можуть повністю переноситися, зміщуватися або ущільнюватися, а якщо це сталося з передсвідомим матеріалом, то будуть отримані тільки дефектні результати. У цьому причина загальновідомих химерностей у змісті снів після того, як передсвідомі залишки дня пройшли опрацювання за законами несвідомого. Я назвав цей процес у несвідомому психічним «первинним процесом», на відміну від вторинного процесу, притаманного нашому нормальному притомному життєвому стану.
Оскільки збудження всіх інстинктів виникають у системі несвідомого, навряд чи видасться новиною твердження, що вони відбуваються за принципами первинного процесу; з іншого боку, ми не маємо підстав ототожнювати первинний психічний процес із вільним рухомим зарядом, а вторинний процес – зі змінами зв’язаного або тонічного напруження Бройєра[19]. У такому разі завданням вищих рівнів психічного апарату було б зв’язування інстинкту збудження, що виникає з первинного процесу. Нездатність до такого зв’язування викликала б
Застаріла назва шизофренії (пер.).
Порівняйте Розділ VII, «Психологія процесів мрії» у моєму «Тлумаченні снів» (прим. авт.).
