Фауст. Иоганн Гете
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Фауст - Иоганн Гете страница 20
П'ятий
Диви, яка палка натура!
Чи втретє засвербіла шкура?
Ти не заманиш більш мене туди.
Наймичка
Ні, ні, пусти, я маю бути в місті.
Друга
Та він десь тут, ходім до тих осокорин.
Перша
Мені нема з того користі,
Бо ж горнеться до тебе він,
З тобою тільки і танцює…
Мене те щастя не хвилює!
Друга
Та він там буде не один,
Казав, що прийде і блондин.
Школяр
Глянь, пане-брате! Ну й дівульки!
Гайда слідом, підчепим хто яку.
Хмільного пива дзбан,
Кріпкий тютюн до люльки
Та дівка при боку – оце нам до смаку.
Дівчина-городянка
Нівроку, хлопці дженджуристі,
Та легковажні, просто жах:
Де б погулять в пристойнім товаристві —
Так ні, побігли по дівках.
Другий школяр
(до першого)
Стривай, ще дві ідуть за нами,
Дівчата ладні, чепурні;
Одна – моя сусідка саме,
І страх до любості мені.
Дивись, як ніжками дрібочуть,
Напевно, нас догнати хочуть.
Перший
Ні, пане-брате! Що нам чепурні!
Біжім, не даймо зникнуть дичині.
Ті рученьки, що в будень працю люблять,
В недільний день найкраще приголублять.
Міщанин
Ні, новий бургомістр не радує мене,
Як на посаду став, так зразу кирпу гне!
А місту з цього мало послуг, —
Що день, то гірше справи йдуть,
Що час, то збільшується послух,
Що раз, то більше з нас деруть.
Старець-лірник
(співає)
Пани кохані, любі пані,
Мої рум'яні, пишно вбрані
Учуйте голос слізний мій,
Запоможіть в нужді гіркій!
Нехай недарма буду грати!
Блаженний той, хто може дати…
Хай ради празника і ми
Повеселимся між людьми.
Другий міщанин
Люблю я над усе в неділю а чи в свято
Послухати про війни та бої;
В Туреччині, – десь є такі краї, —
Народи ріжуться завзято.
Стоїш собі із кухлем край вікна,
А по ріці човни проходять рівномірно;
Так весело святковий день мина,
І йдеш додому тихо й мирно.
Третій міщанин
Еге ж, сусіде, й я за те,
Хай б'ються там собі на лихо,
Хай світ перевертом іде,
Аби у нас було все тихо.
Стара баба
(до дівчат-городянок)
Дівчатонька! Ой любий маків цвіт!
У вас не закохатись годі!
Бабуся стане вам в пригоді —
Чи ворожить, чи вилити пристріт.
Дівчина-городянка
Не йди, Агато, до старої відьми,
Не станем тут із нею говорить ми;
Та, знаєш, в неї в новорічну ніч
Я судженого бачила навіч.
Друга