Ідеш? Зовсім з дому?
Грегерс. Так. Тепер, нарешті, я бачу перед собою мету життя.
Верле. Що ж це за мета?
Грегерс. Ти б лише поглузував, дізнавшись.
Верле. Хто самотній – не так легко глузує, Грегерсе.
Грегерс (показуючи в глибину другої кімнати). Поглянь-но, батьку, камергери граються в піжмурки з фру Сьорбю… На добраніч… прощавай! (Іде до другої кімнати і зникає праворуч.)
Чути сміх і жартівливі вигуки групи гостей, що з'явилися в другій кімнаті зліва.
Верле (презирливо бурмоче вслід Грегерсу). Ех! Бідолаха!.. А ще каже – не екзальтований.
Дія друга
Ательє Яльмара Екдаля. Просторе приміщення, очевидно, колишнє горище. Праворуч скісна стеля з великими шибками, наполовину запнутими синіми завісками. У правому кутку, в глибині, вхідні двері; а на першому плані праворуч двері до жилих кімнат. У лівій стіні теж двоє дверей, і в простінку між; ними залізна грубка. У середній стіні широкі розсувні двері. Умеблювання скромне, але затишне. Між дверима праворуч, трохи віддалік від простінку, диван, стіл і кілька стільців. На столі засвічена лампа під абажуром, лежать фотографії і різний дріб'язок: пензлі, папір, олівці та ін. У кутку, біля грубки, старе крісло. Там і тут розставлені і розкладені фотографічні апарати і приладдя. Біля середньої стіни, ліворуч від розсувних дверей, полиці, на яких кілька книжок, ящики і пляшки з хімічною рідиною, різні інструменти тощо.
Гіна Екдаль сидить за шитвом на стільці біля стола. Гедвіг на дивані, затуливши очі долонями від лампи і заткнувши вуха двома пальцями, читає книгу.
Гіна (поглядає на дочку з прихованою тривогою, потім камеє). Гедвіг!
Гедвіг не чує.
(Голосніше.) Гедвіг!
Гедвіг (віднімаючи пальці від вух). Що, мамо?
Гіна. Любонько, не можна тобі більше читати.
Гедвіг. Ну, мамо, ну, ще трошки! Хвилиночку.
Гіна. Ні, ні, відклади книгу. Батько цього не любить. Він і сам ніколи не читає вечорами.
Гедвіг (закриваючи книгу). Так, тато не дуже-то любить читати.
Гіна (відкладає шитво і бере зі столу олівець і зошит). Ти не пам'ятаєш, скільки ми сьогодні заплатили за масло?
Гедвіг. Крону шістдесят п'ять єре.
Гіна. Вірно. (Записує.) Страх, скільки у нас масла виходить. До того ж ковбаса і сир. Стривай-но… (Записує.) І шинка ще… Гм… (Підраховує.) От уже й виходить…
Гедвіг. А ще ж пиво?
Гіна. Так, звичайно. (Записує.) Обходиться дорогенько. А все потрібне.
Гедвіг. Зате нам з тобою не треба було сьогодні супу на обід, раз тато пішов.
Гіна. Так, це добре склалося. Та ще я одержала вісім крон п'ятдесят єре за карточки.
Гедвіг. Невже стільки?
Гіна. Рівно вісім крон п'ятдесят!
Мовчання. Гіна знову береться до шитва. Гедвіг бере олівець, папір і щось малює, заслоняючи очі лівою рукою.
