від поважності невтаємниченої до сміху відстань більша, ніж від утаємниченої. Значення кожного предмета меблів. В обох п’єсах про всяк випадок по п’ять дверей. Ніс і вуста в дівчини, осяяні підфарбованими очима. Чоловік у ложі, сміючись, так роззявляє рота, що видно золотого заднього зуба, і якийсь час чоловік так і сидить із роззявленим ротом. Недосяжне в інший спосіб єднання сцени й глядацької зали, яке буває, коли воно виникає за і проти глядача, що не розуміє мови.
Юна італійка із загалом єврейським обличчям, але в профіль єврейським воно вже не здається. Як вона підвелася – випростала руки в бік парапету, видно лише тоненьку постать, плечі не поширшали, як потяглася розпростертими руками до вікна, як ухопилась обіруч за лиштву, немовби за дерево на крізному вітрі. Вона читала брошуру з детективом, яку в неї довго й марно випрошував її маленький брат. Поруч – її батько з різко загнутим носом, тоді як її ніс у тому самому місці загнутий м’яко, більш по-єврейському. Вона раз у раз поглядала на мене – з цікавості, мовляв, коли вже він нарешті перестане так надокучливо зирити в мій бік. Сукня в неї з шовку-сирцю. Велика товста напахчена жінка поруч зі мною, яка віялом розганяє довкола запах своїх парфумів. Її важка плоть не тримається на пласких ступнях і вже на підйомах починає підійматися вгору. Поруч із нею я відчуваю, як усихаю. – У багажному відділенні бляшаний дашок над газовим полум’ям має форму плискатого дівочого капелюшка. Тішать погляд різноманітні ґратки в будинках. Під склепінчастою аркою Ла Скали ми шукали, де ж вона сама, а тоді, вийшовши на майдан і побачивши її простий облуплений фасад, навіть не здивувалися своїй помилці.
Ставлення до все жвавішого руху в міру наближення до центру міста стає чимдалі схвальнішим, та коли на Соборному майдані вже не бачиш нічого, крім трамвая, що повільно об’їздить пам’ятник Вітторіо Еммануелю, відвертаєшся й шукаєш готель.
Радість із приводу того, що обидві кімнати з’єднані між собою подвійними дверима. Кожен може відчинити свої двері. На думку Макса, це зручно й для подружньої пари. – Спочатку думку занотувати, а вже потім зачитувати, а не занотовувати, зачитуючи, позаяк лише так вдається взяти всередині розгін, тоді як іще не занотоване до кінця вже вислизає. – Розмова за столиком у кав’ярні на Соборному майдані про летаргічний сон і укол у серце. Малер також просив зробити йому укол у серце. Незважаючи на мій кволий опір, наше перебування в Мілані через цю розмову дуже скорочується. – Собор набридає своїми численними шпилями. – Як розвивалося рішення поїхати до Парижа: недовго побути в Луґано задля «Ексцельсіор», далі поїздка до Мілана, позаяк уже придбано – не зовсім із власної волі – квитки туди через Порто Церезіо, з Мілана до Парижа через страх перед холерою і бажання віддячити собі за цей страх. Крім того, врахування фінансових і часових переваг такої поїздки.
I. Ріміні – Ґенуя – Нерві (Прага).
II. Верхньоіталійські озера, Мілан – Ґенуя (Прага). (Вагання між Локарно й Луґано.)
III.
