той цуцик Кліфтон пережив повільну та болісну смерть. І чим повільнішу, тим краще.
– Розумію, як ви почуваєтесь, шефе, але нам краще не давати цьому детективу підстав для поновлення слідства.
Мартінес виглядав розчарованим.
– Гаразд, можеш його задушити, – він неохоче погодився. – Але переконайтеся, що це триватиме якнайдовше.
– Ви хочете, щоб я залучив Дієґо з Луїсом?
– Ні. Але хочу, щоб вони були на похороні, як друзі Себастьяна, щоб могли все розповісти. Хочу почути, що вони страждали так само, як я, коли дізнався, що вижив не Бруно.
– А як же…
Телефон на столі дона Педро задзеленчав. Він схопив слухавку.
– Слухаю!
– Це полковник Скотт-Гопкінс, – сказав його секретар. – Він хоче з вами поговорити про справу особистого характеру. Запевняє, що це терміново.
Усім довелося змінити свої плани, щоб о дев’ятій годині ранку наступного дня прибути у секретаріат Кабінету Міністрів.
Сер Алан Редмейн, секретар Кабінету Міністрів, скасував зустріч з М. Шовелем, французьким послом, з яким планував обговорити наслідки можливого повернення Шарля де Голля до Єлисейського палацу.
Член парламенту Джайлз Беррінгтон не поїхав на щотижневі збори тіньового кабінету через, як він пояснив панові Гейтскеллу, лідеру опозиції, невідкладну сімейну проблему.
Гаррі Кліфтон скасував автограф-сесію та презентацію своєї нової книжки у «Хетчарді» на Пікаділлі. Він підписав сотню копій заздалегідь, щоб заспокоїти менеджера, який не зміг приховати свого розчарування, особливо коли дізнався, що Гаррі очолить недільний список бестселерів.
Емма Кліфтон відклала зустріч із Россом Бьюкененом, на якій планувала обміркувати ідеї голови ради директорів щодо будівництва нового комфортабельного лайнера, котрий, якщо правління його підтримає, стане частиною флоту «Судноплавної компанії Беррінґтонів».
Четверо людей розсілися навколо овального стола в офісі секретаря Кабінету Міністрів.
– Спасибі, що відгукнулися у такий короткий термін, – розпочав Джайлз із дальнього кінця столу.
Сер Алан кивнув.
– Але я впевнений, що ви зможете оцінити, що зараз переживають пан і пані Кліфтон, коли життя їхнього сина все ще у небезпеці.
– Я поділяю їхню тривогу, – відгукнувся Редмейн, – і дозвольте сказати, наскільки мені прикро було дізнатися про нещасний випадок з вашим сином, пані Кліфтон. Не в останню чергу через те, що я частково винен у тому, що сталося. Однак дозвольте запевнити, що я не сидів склавши руки. На вихідних я спілкувався з паном Овеном, головним інспектором Майлзом і місцевим коронером. Вони не могли б бути іще стараннішими. І змушений погодитися з Майлзом у тому, що бракує доказів, які підтвердили б, що дон Педро Мартінес якимось чином причетний до аварії.
Роздратований погляд Емми змусив сера Алана швидко додати:
– Тим не менш доказ і відсутність будь-яких
