Рілла з Інглсайду. Люси Мод Монтгомери
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Рілла з Інглсайду - Люси Мод Монтгомери страница 21
– Старий язичник! – промимрила Сьюзан, коли Норман пішов. Їй було байдуже, почує це Еллен Дуґлас чи ні. Сьюзан не могла зрозуміти, чому з неба після такого осквернення священника на Нормана Дуґласа не впаде вогняна куля. Але як би дивно це не було, пану Мередіту, схоже, подобався його свояк.
Ріллі хотілося, аби вони не говорили про війну. Вона вже тиждень не чула нічого іншого й справді втомилася від цієї теми. Тепер вона позбулася того нестерпного страху, що Волтер захоче піти на війну. Але вона вважала… тяжко зітхаючи… що війна триватиме три або чотири місяці.
VI. Сьюзан, Рілла й собака Понеділок приймають рішення
Велику вітальню Інглсайду запорошило шматками білої бавовни. Від штабу Червоного Хреста надійшло повідомлення, що будуть потрібні простирадла та бинти. Нан, Ді та Рілла тяжко працювали. А пані Блайт та Сьюзан нагорі в кімнаті хлопчиків мали особливе завдання. З сухими, сповненими болю очима, вони пакували Джемові речі. Він мав відбути у Валкартьє наступного ранку. Вони чекали на цю звістку, але коли вона прийшла, легше не стало.
Рілла вперше в житті підшивала поділ простирадла. Коли прийшла звістка, що Джем повинен піти, вона виплакала сльози серед сосен Веселкової Долини, а тоді пішла до мами.
– Мамо, я хочу щось зробити. Я лише дівчинка… я не можу зробити нічого, аби виграти цю війну… але я хочу хоч якось допомогти з дому.
– Прийшла бавовна для простирадл, – відповіла пані Блайт. – Можеш допомогти Нан та Ді їх підшивати. Рілло, як думаєш, ти зможеш організувати Молодіжний Червоний Хрест серед юних дівчаток? Думаю, буде краще, якщо вони працюватимуть самі, а не матимуть справи зі старшими людьми.
– Але, мамо… я ж ніколи нічого подібного не робила.
– Нам усім впродовж наступних місяців доведеться займатися тим, що ми ще не робили, Рілло.
– Ну, – Рілла зробила рішучий крок, – я спробую, мамо… тільки скажи, з чого почати. Я все обдумала й вирішила, що маю стати хороброю, відважною й безкорисливою, наскільки це можливо.
Пані Блайт не усміхнулася у відповідь на твердження Рілли. Можливо, просто не хотіла усміхатися, а, може, вгледіла справжнє зерно рішучості за романтичністю Ріллиного хизування.
Отак Рілла й прошивала простирадла й подумки організовувала Молодіжний Червоний Хрест, займаючись шиттям. До того ж організовувати їй подобалося значно більше, ніж підшивати. То було цікаве заняття, а Рілла, на свій подив, виявила до нього хист. Хто буде очільником? Не вона. Старшим дівчатам це не сподобається. Ірен Говард? Ні, Ірен не настільки популярна, як мала б бути. Марджорі Дрю? Ні, у Марджорі сили волі на це не вистачить. Тож вона наважилася погодитися з останньою кандидатурою. Бетті Мед… спокійна, тямуща, тактовна Бетті – саме те, що потрібно! А Уна Мередіт буде скарбничою, а, якщо вони наполягатимуть, то Рілла може стати секретарем. Інші комітети потрібно обрати, коли вже організують Молодіжний Червоний