з іншого боку. Мандрівникам вже набридло кружляти на одному місці, аж раптом Лев, який йшов попереду, голосно скрикнув від болю й підібгав лапу.
– Що трапилося? – стривожилася Дороті. Лев так різко відскочив назад, що дівчинка, яка сиділа в нього на спині, ледь не впала. Ослик теж позадкував, злякавшись.
– Колючки! – першою здогадалася Бетсі. – Він уколовся!
Поглянувши під ноги, мандрівники виявили, що весь простір до самих стін загадкового міста всіяний гострими шипами.
– Таких гострих колючок я ще не зустрічав, – поскаржився Лев, – я поколов усі лапи!
– Ну ось! Не одне, так друге! – пробурчав Чарівник. – Нарешті місто перестало зникати, але як тепер до нього дістатися? Хто пробереться через ці колючки?
– Я, – виступив наперед Вузі. – У мене така товста шкіра, що ніякі колючки мені не страшні. Я можу перенести вас!
– І я! – підхопила Дерев’яна кобилиця. – Я теж не боюся колючок!
– А як же Лев і Хенк? – засумнівалася Дороті. – Не залишимо ж ми їх тут, посеред поля?
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
