style="font-size:15px;"> В обхід по морю. В обход по морю
Був тихий час. У сусідів спали Дарі з Ендрю, а у нас – Папа Ведмідь разом з Юджином Джуніором. Стояла тиша, хоча інші ведмежата не спали. Вони лежали на килимках в тіні і займалися своїми справами. Наші старші ведмежата збирали Кубик Рубіка. А ми з Першою Ведмедицею пішли прогулятися по пляжу і розвідати обстановку.
Наш похід зайняв три години. Ми піднімалися на гори, спускалися до моря, потім піднімалися назад. І розвідали такий неймовірно прекрасний маршрут, який пролягає повз чотири миси від міста Орджонікідзе, що на наступний день у тиху годину не дали нікому спати, а зібрали всю зграю на прогулянку по цьому маршруту!
Был тихий час. У соседей спали Дари с Эндрю, а у нас – Папа Медведь вместе с Юджином Джуниором. Стояла тишина, хотя другие медвежата не спали. Они лежали на пенках и занимались своими делами в тени. Наши старшие медвежата собирали Кубики Рубика. А мы с Первой Медведицей пошли прогуляться по пляжу и разведать обстановку.
Наш поход занял три часа. Мы взбирались на горы, спускались к морю и поднимались обратно. И разведали такой невообразимо прекрасный маршрут на протяжении четырех мысов от города Орджоникидзе, что на следующий день в тихий час не дали никому спать, а собрали всю стаю на прогулку по этому маршруту!
Спочатку ми всі не поспішаючи пройшли весь пляж за першим, другим і третім мисом. Пройшли повз всіх відпочиваючих, хто приходив сюди з міста. А також тих, хто розбивав тут величезні табори і селився великими зграями в наметах, як ми. За такими поселеннями була таємна стежка. Вона вела за четвертий мис прямо по морю. Потрібно було дійти до кінця пляжу і ступити в воду.
Стежку у воді видно відразу – вона немов присипана жовтим піском. Видима через синьо-прозору воду і легко помітна там, де по обидва боки від неї починаються червоно-бордові водорості.
Сначала мы все не спеша прошли весь пляж за первым, вторым и третьим мысом. Прошли мимо всех отдыхающих, кто приходил сюда из города. А также тех, кто разбивал здесь огромные лагеря и селился большими стаями в палатках, как мы. За такими поселениями была тайная тропа. Она вела за четвёртый мыс прямо по морю. Нужно было дойти до конца пляжа и ступить в воду.
Тропу в воде видно сразу – она словно просыпана жёлтым песком. Видна через сине-прозрачную воду и легко различима там, где по обе стороны от неё начинаются красно-бордовые водоросли.
Спочатку глибина на стежці невелика – і колін не замочиш. А трохи далі вода поступово піднімається вище. Точніше, стежка спускається глибше під воду. Але навіть в найглибшому місці ведмежата намокли по пояс. А Юджин Джуніор і зовсім був сухий, тому що сидів у Татуся на плечах.
Далеко йому було видно море. Ближче він бачив скелю, уздовж якої просувалася зграя. Цікавіше бачилися йому водорості і каміння під прозорою водою. Так щастить тільки малюкам!
Сначала глубина на тропинке невелика – и колен не намочишь.
