ЗАПОВIТ. Тож вибиратись швидше треба Із віроломної пітьми, Благословення просим в Неба, Ми – не раби. Раби – не ми!. Владимир Владимирович Проскуров
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу ЗАПОВIТ. Тож вибиратись швидше треба Із віроломної пітьми, Благословення просим в Неба, Ми – не раби. Раби – не ми! - Владимир Владимирович Проскуров страница 5
Ви ж – гріховидники безбожні!
А обдирать народ – не гріх?
З людьми ділитись не спроможні?
Ви вже грабуєте й своїх!
Не тріснуть пельки? Все вам мало?
Хоч скрині аж тріщать вповні?!
Те покоління – не зламало, —
Ми з вами – не в однім човні!
А опозиція вертлява
Народу бреше, як і ви.
Впала на дно наша держава?
Дістатися б до «булави»!
Щоб недокрадене докрасти,
Розподіляй і владарюй!
Ми розженемо ваші «трасти»!
Тож «закатай» губу, буржуй!!!
Є в нас гідніші кандидати!
З народу вихідці, як слід,
Їх – у народні депутати!
Щоб процвітав наш родовід!!!
КОРУПЦІЯ
Корупція у нас в крові?
Традиції такі живі?
Ми що – запеклі супостати?!
Але ж не всі готові брати!
Із себе треба починати,
Учили як нас батько й мати:
«Не до вподоби – не бери!
Бо стрімко скотишся з «гори»!»
Про могорич писать не буду —
Хто не вкусив такого блуду?!
«Мента» – ДАІшника згадаєм,
Бере ж за «послуги» не чаєм!
Йому цупити не звикати,
«Навар» добрячий до зарплати!
Вам, читачі, буде цікаво,
Як в нас рубають бакси «браво».
Чинуші «смокчуть» хабарі,
На жаль, і молоді, й старі…
Хабарна влада нині в силі,
І ГОЛОВА, і хвіст – прогнилі!
Не відірвуться від спокуси,
Від «пирога» усяк відкусить.
Дивись, чиновник податковий
Уже «порше» кермує «кльовий»!
На «Львівську площу» шлях торує,
Хабарем ділиться не «всує».
Прокуратура забезпечить легенду «жирному коту»,
Прикриє справу й допоможе брать хабарі на держпосту.
Моєму не повіриш слову? Тоді очам своїм повір —
Стоянку ГПУ побачиш – засліпить розкіш тобі зір!
І будь-яку закриють справу, якщо підсунете «бабло»,
А як відкриють – вибачайте, трапляється, не повезло…
Я – не рахую Ваші гроші,
А Ви – мої, люди хороші,
Розчавлять всіх, кого не лінь,
Хто не краде – тому «амінь».
Ледачий тільки не візьме,
У руки ж не впаде саме.
Беруть хабар демонстративно,
Вам, очевидячки, противно?
Чи, може, все тут справедливо?
Хабарник – чесний, як на диво?!
Позор смакуєте мовчазно,
Хоч почуваєтесь нещасно?!
Із совістю у Вас – лади?
Мерщій заяву поклади!
Я пропоную РЕФЕРЕНДУМ,
В Китаї