ЗАПОВIТ. Тож вибиратись швидше треба Із віроломної пітьми, Благословення просим в Неба, Ми – не раби. Раби – не ми!. Владимир Владимирович Проскуров

      Не ми тут спалюєм мости,

      Тебе з’їдає інший люд,

      Жаль, розплодилося іуд.

      Тож перестаньмо обирати

      Їх у народні депутати!!!

      Інакше нам сидіть в багнюці

      І наші дні щасливі – куці.

      Прошу, ПАНОВЕ, не бурчати,

      «Наїдку» з цього – мов з курчати,

      Щоб вірш згадать не довелось,

      Повинен вдуматись не хтось,

      А Ви, як виборці, мерщій, —

      Хто Вам – чужак, хто – справді свій.

      Як станем діяти нарізно,

      То буде каятись запізно.

      МИ Ж СПРАВЖНІ З ВАМИ ПАТРІОТИ,