Так-так, то я вже скажу про це докладніше. У мене переховується один чудний лист, написаний тут у Росмерсгольмі.
Росмер. Ви кажете про листа фрекен Вест? Хіба він такий чудний?
Мортенсгорд. Ні, цей лист не чудний. Але я колись одержав іншого листа звідси, з вашого двору.
Росмер. Також від фрекен Вест?
Мортенсгорд. Ні, пане пасторе.
Росмер. Ну, від кого ж? Від кого?
Мортенсгорд. Від небіжчиці – вашої дружини.
Росмер. Від моєї дружини. Ви одержали якогось листа від моєї дружини?
Мортенсгорд. Так, одержав.
Росмер. Коли?
Мортенсгорд. Це було в останній рік життя покійної дружини. Тепер буде років із півтора тому. І саме той лист є такий чудний.
Росмер. Ви ж, напевне, знаєте, що моя дружина була психічно хвора в той час?
Мортенсгорд. Так; я знаю, що дехто так про неї думав. Але я не гадаю, щоб це хтось помітив з її листа. Коли я кажу, що той лист чудний, то маю щось зовсім інше на думці.
Росмер. Про що ж надумалася написати вам моя бідолашна жінка?
Мортенсгорд. Лист у мене вдома. Вона починає спершу про те, що вона живе у великому жаху й тривозі. Тут, у цих краях, так багато злих людей, пише вона, і ці люди тільки й думають про те, щоб зробити вам шкоду та неприємність.
Росмер. Мені?
Мортенсгорд. Еге, так вона писала. А далі йде найдивніше. Чи треба мені сказати вам це, пане пасторе?
Росмер. Так, безперечно. Все кажіть. Не крийтесь.
Мортенсгорд. Небіжчиця ваша дружина просила й благала мене бути великодушним. Їй відомо, пише вона, що мене звільнили з посади вчителя через пастора, щоб я за це не мстився.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
