деякі убрані в празникову одежу.
Марта. Добридень вам, Секлито Пилиповно! З днем вашого ангела поздоровляємо вас. Дай вам боже, чого ви тільки забажаєте собі з неба, а вашій дочці пошли боже гарного жениха!
Цілуються.
Секлита. Сідайте ж, щоб старости сідали в мене: може, вашими молитвами…
Голохвостий (набік). Впрочем, начхать: якось-то буде! (До міщанок.) Та й набралась же вас повнісінька хата: знаєте, де раки зимують!
Марта. А ви, паничу, хіба не знаєте?
Голохвостий. Зуби проїв!
Другі міщанки. Та й жартливий же оцей язикатий панич!
Марта. Не зачіпайте нас, бо як причепимось всі, то мусите нам ставити могорича!
Голохвостий. А зачіпайте меня, я очінно люблю, як меня молодиці зачіпають… але только молоді, чорноброві, такі, що тільки моргни…
Деякі міщанки. Хі-хі-хі! Зачепи його!
Секлита (до гостей). Але чого ж ви стоїте? Сідайте, кумо, сідайте, свахо, сідайте, кумасю, прошу покорно, кумко! (У двері.) Пидоре, Пидоре! А внось сюди столи, розставляй серед хати, щоб нам було просторніше їсти, балакати й пити.
Голохвостий. От і я поможу! (Біжить і вносить з Пидорою столи.) Та повертайся, Пидоре, так прудко, як я, а то ледве трусить…
Пидора. За вами й похопишся?..
Голохвостий (тихо до Галі). Пипонько моя! Щіточко, манюсенька!
Галя одходить.
Секлита (до Галі). Що це ти, Галю, стоїш, мов неприкаяна? Застилай столи та подавай пляшки та чарки, а то мої кумочки заскучають.
Голохвостий. Ой, ой! (Зітхає.) Де б уже не заскучали без чарочки?
Марта. З вами заскучаєш?
Голохвостий. Значить, можу знайти забавку?
Марта. Та одчепіться! (Штовха ліктем.)
Деякі міщанки. Ха-ха-ха! Ну й панич!
Пидора й Галя ставлять на столі всяку страву, пляшки й чарки.
Секлита (бере пляшку). Вип’ємо ж по чарці за живих і за мертвих! (Налива і п’є.) Щоб живим жити і не вмирати, а помершим, коли померли… (Маха рукою.)
Голохвостий. Бодай не вставати!
Всі. Ой, хто видав так говорити! Оце так!
Секлита. Глядіть лишень, ви великорозумні! Мертві лежать на Щекавиці та нікому не шкодять, а живі часом дуже, дуже шкодять! (П’є.)
Голохвостий (налива чарку). Про мене, вип’ємо і за здоров’я мертвих. Пошли боже з неба, чого нам треба! Помершим чарку, а нам горілки! (П’є.)
Секлита ходить круг столу, налива всім і сама п’є, частує. Подають пироги, страви на стіл. Всі п’ють і їдять.
Одна міщанка. Даруй же боже цей празник проводити, тамтого року діждати!
Марта. Щоб ми діждали в добрім здоров’ї пити і на той рік; а я вже забігала до сусіди та хильнула чарку, другу… та трошки й веселенька!
Секлита. То й добре! На здоров’ячко!
Голохвостий (налива собі знов). А звідки ти? – З Ромна! – А білет єсть? – Нема. – В тюрму, шельму! (Марті.) Позвольте з моїх рук!
Марта. Ще з вами не покумалися!
Голохвостий.
