рукою, голосно привіталася Інґіґерд.
– Як спалося синьоокій лісовій красуні? – підійшовши ближче і супроводжуючи її, продовжував князь.
– Як пташці на гілці, – зітхнувши, відповіла принцеса. – Чи може конунг Яріслейв допомогти мені сісти на коня?
– Залюбки! – сказав він та подав їй руку.
– Дякую! – чемно відповіла дівчина, довірившись йому.
– Дикі звірі не давали спокою? – запитав тихо Ярослав, допомагаючи їй.
– Вони, власне, спали! А от дивні думки мучили мене всю ніч, – відповіла дівчина, і в ту мить, коли піднімалась на коня, наблизила своє обличчя до князевого.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
