на шафу «S-Z», але знову заперечно похитала головою.
– Мабуть, я помилився, – заспокоїв її Себ. – Можливо, буде краще, якщо ви не скажете про це пану Слоуну, – додав він.
Вона замкнула обидві шафи. Він повільно пішов назад до свого кабінету, зачинив двері й міркував про свою розмову з паном Воґаном якийсь час, перш ніж узяти телефонну слухавку й набрати довідку.
Коли кінець кінцем йому відповіли, Себ попросив до телефону пана Коллінґвуда з ферми Шифнал у Шропширі. Минуло кілька хвилин, перш ніж оператор повернувся на лінію.
– Ви мали на увазі Д. Коллінґвуда, ферма Шифнал у Шиф- налі?
– Це має бути він. Можете дати мені номер його телефону?
– Боюся, що ні, сер.
– Але в мене надзвичайна ситуація.
– Можливо, сер, але мені заборонено давати номери телефонів із цього переліку.
Телефон замовк.
Себ із хвилину повагався, перш ніж знову взяти слухавку й набрати внутрішній номер.
– Кабінет голови правління, – почувся знайомий голос.
– Рейчел, мені потрібно п’ятнадцять хвилин погомоніти з начальником.
– П’ята сорок п’ять, але не більше п’ятнадцяти хвилин, оскільки він має зустріч із заступником голови о шостій, а пан Бьюкенен ніколи не спізнюється.
Посольський «роллс-ройс» із «Юніон Джеком»[9] на обох крилах чекав біля готелю «Маджестік» задовго до того, як Гаррі з’явився у вестибюлі за десять восьма того ранку. Ті самі двоє чоловіків сиділи в кутку, роблячи вигляд, що його не помічають. Гаррі замислився, чи вони взагалі сплять.
Коли Гаррі вже виходив, то не втримався й віддав своїм охоронцям невеличкий прощальний уклін перед тим, як покинути готель, в якому, окрім назви, не було нічого величного[10]. Водій відчинив задні дверцята «ройса», щоб Гаррі міг потрапити досередини. Він відкинувся на сидінні й почав думати про іншу причину, заради якої приїхав до Москви.
Автівка долала залиті дощем вулиці російської столиці, минула собор Василія Блаженного, будівлю рідкісної краси, розташовану в південному кутку Красної площі. Потім переїхала мостом Москву-ріку, повернула ліворуч і за кілька хвилин зупинилася біля воріт посольства Великої Британії, які ділили навпіл королівський герб. Водій зупинив автівку біля вхідних дверей. Гаррі був уражений. Палацова резиденція, гідна царя, здіймалася над ним, нагадуючи про величність колишньої Британської імперії, а не про її урізаний статус у повоєнному світі.
Наступною несподіванкою для нього стала поява посла, який вийшов на сходи, щоб привітатися з гостем.
– Доброго ранку, пане Кліфтон, – промовив сер Гамфрі Тревелян, коли Гаррі вийшов з автівки.
– Доброго ранку! – привітався Гаррі, і двоє чоловіків потиснули навзаєм руки так, ніби мали намір укласти угоду.
Посол повів Гаррі до величезної круглої зали, яка могла похвалитися скульптурою королеви Вікторії в натуральну величину, а також портретом
Велика Британія використовує як національний прапор королівський штандарт (Union Flag чи Union Jack). Назва «Юніон Джек» походить від англійської назви гюйс-прапора, який підіймають на військових кораблях.
Majestic
