style="font-size:15px;"> – Я думав, ти вільна. У тебе сьогодні вихідний.
– І оце я б просто так у свій вихідний припхалася до міськвідділу? Та ще й у той час, коли мала б спати після нічної. Що трапилося? – заінтриговано допитувалася патрульна, коли вони вийшли на вулицю. – Ти мені можеш сказати, куди ми йдемо? У мене таке враження, що ти зібрався мене викрасти.
– Дуже смішно, ха-ха, – буркнув Скляр, все ще тягнучи її за лікоть.
Слідчий йшов так швидко, що їй мало не доводилося за ним бігти.
Скляр озирнувся на чийсь голос – то Гусейнов балакав з Нагаєм. Про що саме, звідси Єгор не чув, та вирішив відразу пришвидшитися, поки його не помітили. Власта простежила за поглядом Скляра й теж побачила Гусейнова. Слідчий відпустив її руку й вирвався вперед настільки, що їй довелося наздоганяти. Власта зрештою збагнула, що Єгор прямує до Toyota Prius, який належав патрульним поліцейським, і впевненіше пішла за ним.
– Типу, вони не помітять твоєї відсутності в кабінеті, – сказала, коли сіла за Єгором у машину.
Невиспана після зміни, Власта почувалася страшенно виснаженою. Пів години тому вона випила допіо[21], та воно не надто допомогло. А ще Артем – вони вранці посварилися.
Єгор гмикнув і відмахнувся:
– Я це розумію. Просто не хочеться ловити на собі ці погляди з-під лоба.
– Єгоре, ти перебільшуєш. Не так вже погано вони до тебе ставляться.
– Не перебільшую, – кисло заявив Скляр. – І взагалі, я більше не можу стирчати в тому маленькому вузенькому кабінетику, – поскаржився Єгор.
– Ми за тією адресою, що ви просили? – поцікавився патрульний за кермом.
Хлопець не без задоволення розжовував гумку, у той час, як салоном ширився свіжий м’ятний аромат. Його напарник тим часом балакав з командиром роти телефоном. З цими хлопцями Власта не була знайома.
– За тією, – кивнув Скляр. – Тільки зачекайте кілька хвилин. Дама з нами не їде, – Єгор звів на Власту запитальний погляд.
– Єгоре, зараз одинадцята. Я вже мала б бути в кабінеті Кулика.
Скляр скривився:
– Почекає.
Єгор обережно пошукав поглядом Гусейнова та Нагая – саме вчасно, щоб помітити, як слідчий та оперативник заходять до міськвідділу. Скляр голосно зітхнув та заплющив очі: подалі від міськвідділу йому дихалося легше. І тепер нарешті він може зосередитися на роботі. Кир’ях нещодавно відзвітував: експерти нині перевіряли знайдені в машині Павелкова відбитки. Єгор був майже певен, що хлопця вбив хтось із друзів чи знайомих: звична річ. За таких обставин він сподівався швидко розкрити злочин.
– До речі, я тобі розповідала, що буду тут сьогодні зранку.
Єгор здивовано подивився на неї, відірвавшись від думок про розслідування.
– Вибач, я забув. Думав, ти вільна. Думав, ти до мене прийшла в гості, – лукаво усміхнувся, та попри це очі його лишалися сумними.
Власта замислилася. Розсіяність
Допіо – подвійне еспресо.
