своїм запитанням Єгор.
Кирило Карпов (на вигляд не старший за двадцять п’ять років) отетеріло витріщився на слідчого. З-під густих чорних брів на Скляра дивилася пара майже чорних очей. Перший підозрюваний (а такий статус у Скляра отримували всі, хто так чи інакше мав зв’язок із жертвою) виявився викладачем філософії в університеті Водного господарства та природокористування. Або, як в народі його називали, Водніка.
Скляр не вперше дивувався тому, яке враження часом можуть справляти деякі люди. Чоловік перед ним мало скидався на викладача вишу – смаглявий красень, яким, без сумнівів, цікавиться чимало жінок. Таких, як він, сучасна мода називає ламберсексуалами[23] – борода, вуса та підкачане тіло, мов у дроворуба. Тільки от Єгор завжди сумнівався в розумових здібностях чоловіків, які за собою доглядали більше, ніж жінки. На руках у хлопця Скляр помітив акуратний манікюр, навіть поверхня нігтів вкрита прозорим лаком. «Цікаво, педикюр він теж робить у салоні?» На безіменному пальці лівої руки красувався золотий перстень.
Одяг (однозначно дорожчий за всю його місячну зарплатню) – чорні джинси та молочного кольору кофтина з V-подібним вирізом на грудях, що сексуально підкреслювала м’язи. Чорні туфлі не менш дорогі та якісні. У правому вусі золота сережка. Засмага – з солярію. Єдине, що псувало зовнішність хлопця, – низький зріст (орієнтовно метр сімдесят). Навіть красиві широкі плечі не могли врятувати зовнішність хлопця від цього недоліку. Поряд зі Скляром викладач скидався на карлика.
«Де він на це все бере гроші?»
– Ви що, мене в чомусь підозрюєте? – запинаючись, промовив Карпов.
«Переляк у поєднанні з обуренням – багато про що говорить».
Із сусідньої аудиторії вивалила група студентів, пройшла повз, голосно обговорюючи початок завтрашнього карантину. Ще мить – і з кафедри філософії (де Єгор і знайшов свого свідка) вийшли викладачі. Дві жінки років сорока в потворних окулярах зупинилися неподалік, ледь ковзнувши поглядом по Карпову та його гостеві. Вони стиха про щось балакали, та по напруженій поставі Скляр безпомилково визначив: дослухаються.
Єгор подумки усміхнувся: «Цікавість вбила кицьку».
З початком перерви в коридорі стало надто гамірно й двом чоловікам довелося пошукати спокійнішого місця. Колеги Карпова з досадою подивилися їм вслід, розуміючи, що намір дізнатися, що до чого, провалився. Врешті поліцейському та його свідку вдалося більш-менш усамітнитися, відійшовши в кінець довгого коридору до вікна.
– То де ви були, ви так і не відповіли? – суворо промовив Єгор. Слідчий сканував кращого приятеля Павелкова очима, намагаючись вирахувати, чи йому казатимуть правду.
– Вдома, – стенув той плечима.
Він не отримав відповіді, яка б підтвердила чи спростувала його підозри. Та воно й не потрібно: чіпкий погляд поліцейського сказав все за свого власника.
– Хто може це підтвердити?
Ламберсексуал – чоловік із зовнішнім стилем традиційного дроворуба. Головні ознаки: хороша фізична форма та борода.
