як для нашого повсякденного життя, так і для медицини. Але про все це у наступних розділах.
На сьогодні відомо приблизно 150 гормонів, хоча багато хто припускає, що їх понад 1000. Пропоную таке визначення:
Гормони – це хімічні медіатори, які виходять із залоз і рухаються потоком крові до всіх точок тіла.
Принаймні так відбувається здебільшого. Гормони неохоче прив’язують себе до якогось конкретного механізму дії, бо їхня професія вимагає від них гнучкості. Деякі з них виникають у тканинах, інші ж економлять час на транспортуванні кровоносною системою, тож одразу чіпляються за першу-ліпшу клітину поблизу. Водночас базова функція, яка за цим усім стоїть, залишається незмінною: завдання гормонів – обмін інформацією між різними ділянками тіла та мозком, а також нагляд за тим, щоб системи належно реагували на подразники. («Тут холодно! Гайда назад у ліжко!»)
Свій девіз «Гнучкість!» гормони підтверджують ще й тим, що їхні хімічні властивості розкидані по всьому набору «Юного хіміка».13 Одні з них зшиті просто, інші – несказанно складні. Одні складаються з двох амінокислот, інші з двохсот. Деякі з них розчинні у воді, інші – у жирі. Але в хаосі є система: кожна група гормонів має свої суперсили, а якщо вони об’єднуються у команду, то ладні підкорити цілий світ. Ну, принаймні наше тіло.
Найважливіші групи гормонів
Три великі хімічні групи, на які поділяють гормони, можете запросто забувати, поки читатимете цю книжку. Але їхніх видатних представників ми зустрічатимемо досить часто.
Пептидні гормони тут представлятимуть інсулін, гормон росту, окситоцин і вазопресин. Вони складаються з амінокислот і розчинні у воді. Це означає, що їм важко проходити крізь клітинну мембрану, тож вони радше пристають ззовні до рецепторів.
Стероїдні гормони – це такі гормони, як тестостерон, естроген, кортизол і вітамін D (так, його теж вважають гормоном). Вони складаються з холестерину. Ось бачите, що виробляє з вами холестерин. Стероїдні гормони розчинні в жирі, тож здатні віднайти шлях всередину клітини.
Гормони – похідні амінокислот та жирних кислот, як-от гормони щитоподібної залози Т3 і Т4, а також адреналін і норадреналін, мелатонін, дофамін і серотонін. Не забувайте про них. Мелатонін розчиняється у воді і жирі, тож per se[9] проникає, куди захоче.
Для нас це означає ось що: гормони, які сновигають нашим тілом, досягають доволі віддалених цілей: кровоносної системи, клітин, синапсів, які сполучають клітини між собою. А те, що вони роблять, досить важливе.
Зрештою, гормони утворюють одне з найважливіших комунікаційних сполучень між мозком разом з усією нервовою системою та всіма кровоносними судинами, м’язами, кістками й органами. Тож гормони в прямому значенні слова – це єднальна ланка між нашим
Саме по собі (
