виходить замкнене коло: мозок керує залозами, а залози впливають на мозок. Іншими словами: наш мозок розмовляє про гормональний стан справ сам із собою. Це практично, адже так частина мозку може передати якесь повідомлення для всіх, немов гучномовець у супермаркеті. («Сьогодні страшенний ажіотаж. Чи не можна відкрити третю касу?») Якщо у глибинах вашої голови щось впадає у паніку, то ця частинка мозку може викликати гормон, який одразу ж проінформує нирки. А ті, своєю чергою, умить відправлять інший гормон, через який панікуватиме вже цілий мозок. Чудово.
Хай чим зараз займається ваш мозок, хай про що роздумує, просто неможливо, щоб до цих процесів не був залучений якийсь гормон.
За таким критерієм можна ще раз класифікувати гормони, але цього разу не на такі громіздкі групи. Це вимагатиме від нас певного спрощення, але заради кращого запам’ятовування і скорочення концентрації складних термінів ми можемо піти на такий крок (принаймні я так вважаю). Можете додумати собі насуплені брови. Отже, групи, з якими матимемо найчастіше справу в цій книзі такі:
• Гормони стресу (серед них: кортизол, адреналін, норадреналін) – для небезпечних ситуацій;
• Статеві гормони (серед них: тестостерон, естроген, прогестерон) – регулюють питання статі;
• Соціальні гормони (серед них: окситоцин, вазопресин) – дбають про соціальні взаємини;
• Гормони ритму (серед них: мелатонін, і ще раз кортизол) – щоб голова і тіло знали, котра зараз година.
Оскільки згадані гормони мають різні завдання, то й діють по-різному. І це добре. Не буває якогось One-Size-Fits-All-диво-гормону, який би підійшов усім. (При цьому «One-Size-Fits-All» означає лише таке: «У цьому вбранні кожен матиме дивакуватий вигляд».) Так само не існує якогось гормону, посланого з пекла, щоб зіпсувати життя. (Але Бог заперечує: «Його я назву гормоном стресу! Він упродовж усього вашого життя змушуватиме вас пороти гарячку».) Та значно важливіше, щоб гормон опинився із правильним завданням у правильному місці.
Можна було б назвати ще кілька груп: гормони обміну речовин (Т3 і Т4, інсулін), гормони розвитку і росту (гормон росту) або сервісні гормони для досягнення status quo. Аж тут нас раптом осяє, що кортизол важливий також для росту і для забезпечення поживними речовинами (якщо ви вже колись стикалися зі стресом, то точно знаєте, що їжа відіграє тут неабияку роль). Тож куди це нас заведе? Коли йдеться про гормони, то все взаємопов’язане, а коли йдеться про гормон і мозок, то на перший план виступають ті групи, без яких точно не обійтися. До слова, більшість із них утворені якраз не у мозку.
Де утворюються гормони?
Попри все, що роблять для нас гормони, ми переконані, що вони призводять до дискомфорту. І не дивно, якщо задуматись, хто неждано-негадано вступає у гру! Авжеж, я кажу про залози. Але також про інші частини тіла, скажімо, кишки, плаценту… Та навіть кістки здатні виробляти гормони.
Отже, виходить, що
