зробити «розворот». При стандартних п’яти тисячах тонн води, залитих по вінця в його величезні паливні баки, він міг підтримувати одну десяту g[29] – не багато, але достатньо, щоб різні незакріплені предмети не літали безладно по каюті, а лишалися на місці. Особливо зручно це було під час споживання їжі, хоча пасажирам і знадобилось усе-таки кілька днів, щоб привчитися не розмішувати суп аж надто енергійно.
Уже протягом перших сорока восьми годин після того, як корабель почав віддалятися від Землі, людність «Юніверсу» остаточно розшарувалася на чотири окремі «соціальні» класи.
«Аристократію» становили капітан Сміт та підлеглий йому офіцерський склад зорельота. Далі йшли пасажири, а за ними корабельна команда – рядовий склад і стюарди. А ще далі «четвертий клас»…
«Четвертим класом» самі себе називали п’ятеро молодих дослідників космосу – спочатку жартома, а потім з деякою домішкою гіркоти. Коли Флойд порівняв їхні тісні та казна-як облаштовані «квартирки» зі своєю розкішною каютою, то сповна усвідомив їхнє становище й швидко (з власної волі) перетворився на посередника в доведенні їхніх скарг до капітана.
Та хоч би там як, коли врахувати всі «за» й «проти», вони не мали особливих підстав для невдоволення: у тому поспіху, з яким корабель готувався до польоту, спершу взагалі було неясно, чи знайдеться там бодай якесь місце для тих науковців та їхнього обладнання. Зате тепер вони могли бути впевнені, що обов’язково дочекаються того моменту, коли матимуть, нарешті, нагоду «передислокувати» своє приладдя поближче до комети – та й на неї саму, – як тільки настануть оті історичні дні, коли вона збиратиметься обігнути Сонце, щоб знову вирушити до найдальших околиць Сонячної системи. І тоді члени цієї команди дослідників здобудуть собі в цій подорожі добру репутацію серед науковців (що буде вельми корисно для їхньої кар’єри) – і вони не могли цього не розуміти. Тож починали скаржитися, тільки коли були дуже зморені або, наприклад, роздратовані неточною роботою свого обладнання: то на занадто шумну вентиляційну систему, то на вкрай тісні каюти, то на дивні коли-не-коли запахи невідомого походження. Але ні разу на якість їжі, що, із чим погоджувались усі, була просто неперевершена.
– Набагато краща, – запевнив якось капітан Сміт, – ніж мав Дарвін на «Біґлі»[30].
На що Віктор Вілліс, щойно йому ті слова переказали, відразу ж дотепно зауважив:
– Звідки він знає? І, до речі, командир «Біґла» по поверненні до Англії перерізав собі горло[31].
Такі висловлювання були дуже типові для Віктора, мабуть, найвідомішого на планеті популяризатора науки – з погляду його шанувальників – чи «попнауковця» – з погляду його не менш численних ганьбителів. Було б несправедливо називати їх ворогами: захоплення його талантами було повселюдне, хай навіть час від часу хтось і висловлював їх з неохотою та заздрістю. Його
Мається на увазі гравітаційне прискорення, тобто прискорення вільного падіння об’єкта у вакуумі, без будь-якого опору. Тут порівнюється з прискоренням вільного падіння на Землі, стандартне значення якого приблизно дорівнює 9,8 м/с2.
«Біґл» (англ.
«Перерізав собі горло» – не відповідає дійсності: Роберт Фіц-Рой, командир корабля «Біґл», помер через 29 років після завершення тієї експедиції.
