dusk till down
10.LP – lost on you
11.Dean Lewis – be alright
12.Imagine Drogons – birds
13.Halsey – without me
14.Lewis Capaldi – someone you
15.Billie Eilish – when the portys
16.Billie Eilish – lovely
17.John Legend – All of me
18.Eminem feat Rihanna – love the way
19.Adele – hello
20.Andro – нічний рейс
21.Jony – ти мене полонила
22.Jony – love your voice
23.James Bay – us
24.Kina – can we kiss forever
25.Jomes Horner – a girl of a thistle
26.Pia Mia – bitter love
27.Lana Del Rey – blue jens
28.Ella – не заважай
29.Beyonce —I was here
30.Justin Timberlake – What goes around
З наушника в лівому вусі починає бити пульсом звучання.
…
О, Боже, хто там? Лише про сидячи хвилин 20 я розумію що я не одна. На полі фанарі але лавки для вболівання в повній темряві. Я бачу на іншій стороні стадіону тінь, і вона двигається. Я поспішно складаю все в пакет, серце колотиться. Блін – блін, я вскакую і швидко перебираючи ногами йду до велика. Чому він стоїть так далеко? Іду з такою швидкістю, що здається ноги не торкаються землі. Відчуття, що душа покине моє тіло.
– Стій… Мія, стій! – почувши уже знайомий мені голос я зупиняюсь, інстинкт самооборони змушує поставити мене пакет і стати в стійку. Якщо він посміє мене образити, я вріжу йому по яйцям. Битись мені доводилось, тому, постояти за себе я зможу. Вийшовши на газон де падають промені місяця я впевнююсь, що це Алекс.
– Ти що маніяк? Ти чого сидиш у темноті? – з криком запитую я.-Ти налякав мене! – він що дурний, він регоче. Сміється аж заходиться.– Алекс, перестань! – кричу я.
– Глянь на себе! Ти думала, що я маніяк і що, ти зможеш мене вирубити своїм білим кросівком? Ну хіба не смішно? – оглядаюсь на себе і починаю теж сміятись, я стою в одному тапочку, інший у руці. Коли я його зняла? Не пам’ятаю. Правду кажуть у страху великі очі.– Ти уже ідеш додому? – запитує він мене доки я взуваюсь.
– Так, напевно досить нічних прогулянок. А ти?
– А я напевно проведу тебе спочатку, а потім теж додому. Звісно якщо ти не проти?
– Ні, не проти. Ходімо! – він підіймає мій велик, кладе пакет в корзину. Тиша. Хвилина мовчання затяглась, чути лише свист вітру та спів свірчків. Ми та луна, прекрасно, мов в кіно. От не люблю я такі моменти, в них люди забувають про реальність.
– Можна питаннячко?
– Так! – з тривогою в голосі шепчу я.
– Чому ти тут одна сиділа, в темряві?
– Я була не одна, там був і ти! А ти чому?
– Не зміг заснути дома, вирішив прогулятись. Прийшов на стадіон, хотів вже піти, побачив тебе. І залишився, доречі не даремно.– він посміхається.
– Чому ти знову смієшся?
– Не бачив щоб хтось, так як ти, поїдав круасани. Ти їх їла з такою пристрастю, кусочки випадали з рота, над губою молочні вуса і при цьому всьому ти примудрилась ще й наспівувати пісню.
– Ахаха, у мене наушник був у вусі і я не їла так як ти розповідаєш. Я просто люблю солодке
