їхніх хвороботворних колег на кшталт Staphylococcus aureus.
Та перш ніж такі нові форми лікування дійдуть до нас у баночках і тюбиках, таки мине певний час. Доти мусимо послуговуватися наявними хитрощами.
У будь-якому разі треба навідуватися до лікаря, якщо – особливо вночі – раптом сильно починаєте пітніти. Можливо, це причина захворювання, як-от запалення, інфекції, серцево-судинної хвороби або порушення обміну речовин, розладу якогось органа чи раку. Нічне пітніння, коли доводиться багато разів за ніч змінювати піжаму, – це тривожний сигнал, який іноді супроводжує гарячка та безпричинна втрата ваги. Медики називають це «В-симптоматикою», адже це може бути супутнім синдромом тяжкого внутрішнього захворювання.
Кілька тижнів тому я ходила на масаж. Із задоволенням розтяглася на масажному столі, обличчя та ніс дивилися крізь зручно вимощену дірку в узголів’ї на підлогу, а масажист почав ніжно м’яти мою шию. Тяжкий робочий день відійшов на задній план, я змогла розслабитись і помріяти. Але тоді в ніс ударив різкий запах, який одразу ж нагадав мені запах сиру «Тільзитер» із мого холодильника. Розслаблення як вітром здуло.
Чому сирний запах – чоловічого роду – вдається збагнути лише з другої спроби? Фактом є те, що більші люди продукують більше поту за менших. Великий чоловік пітніє більше за маленьку жінку. Але це правило має й зворотну дію. Кількість поту в обох статей зростає влітку, щоб захистити тіло від перегрівання. Це щось на зразок кондиціонера, який забезпечує охолодження через випаровування вологи.
А те, що ми час від часу ходимо на вологих ногах, – це спадок з давніх часів, адже наші пращури не ходили по савані на високих підборах чи в лакованих туфлях. Дещо зволожена стопа – це, власне кажучи, засіб від ковзання на босій нозі, власнику якої доводиться втікати. Стресова нервова система підвищує в таких ситуаціях потовиділення. У кам’яному віці це було важливим, сьогодні ж вологий покрив разом із полущеною зроговілою тканиною на п’ятах – чудове місце для зустрічей усіляких збудників запаху.
Ізовалеріанова кислота – одна з багатьох смердючих коротколанцюжкових жирних кислот, яка виникає тоді, коли Staphylococcus epidermidis, адекватний мешканець шкіри, переробляє в поті амінокислоту лейцин. Вона пахне сиром. Чоловіки продукують помітно більше цієї амінокислоти порівняно з жінками. Але й це ще не все: інші бактерії забезпечують гнилисті чи кислуваті нотки. Саме тому на смердючих стопах можна знайти Bacillus subtilis, запах якої явно не тягне на звання «субтильного», тобто тендітного.
З цивілізаційним взуттям та сама біда, що і з цивілізаційним одягом: еволюція не передбачила появи кросівок, а ті пропускають менше повітря до наших стоп. Утім, тхнути може й елегантний шкіряний черевик. Уся річ не в матеріалі, а в пошитті. Якщо вони вузькі настільки, що пальці притиснуті один до одного, то в ділянках між
