його, ніби давно загубленого брата. «Як же йому було самотньо, – подумав Джайлз, – маючи дружину та доньку, котрі не змогли бути з ним з однієї-єдиної причини: бо вони опинилися по інший бік стіни».
За кілька хвилин Пенґеллі повернувся, несучи дві гальби по пів пінти, одну з яких поставив на стіл перед Джайлзом.
– Як мило з вашого боку здійснити таку довгу подорож, сер Беррінґтон.
– Будь ласка, називайте мене Джайлз, оскільки сподіваюся, що ми будемо не лише приятелювати, але й зможемо допомагати один одному в справах.
– Коли ти старий солдат…
– Не такий уже й старий, – Джайлз ковтнув пива. – Не забувайте, що ми обоє були на минулій війні, – додав він, намагаючись заспокоїти співбесідника. – Краще розкажіть, як ви зустрілися зі своєю дружиною?
– Це було після війни, коли мій підрозділ дислокувався у Берліні. Я служив капралом на складі, де Ґрета була пакувальницею. Єдина робота, яку змогла отримати. Напевно, це було кохання з першого погляду, бо вона не знала ні слова англійською, а я не міг спілкуватися німецькою.
Джайлз посміхнувся.
– Але вона була яскрава. Втямила мою мову набагато швидше, ніж я її. Природно, я із самого початку знав, що це буде справа непроста. Не в останню чергу тому, що мої товариші вважали, що будь-яка німецька спідниця годиться лише для одного, але Ґрета була не така. На момент завершення мого відрядження я збагнув, що хочу побратися з нею, якими б не були наслідки. Тоді у мене й почалися проблеми. Переспати з жінкою за межами інституту[14] – це одне, але бажання одружитися з нею – це неабиякий клопіт, внаслідок чого вам не довіряла жодна зі сторін.
Коли я повідомив черговому офіцеру, що маю намір одружитися з Ґретою, навіть якщо це означатиме, що мені доведеться залишитися в Берліні, вони поставили на моєму шляху всі можливі перепони. За кілька днів мені вручили демобілізаційні документи й поінформували, що мене відправлять упродовж тижня. Я був у відчаї, навіть думав про дезертирство, що означало б роки за ґратами, якби мене спіймали. А потім адвокат у казармі повідомив мені, що вони не можуть заборонити мені пошлюбити Ґрету, якщо вона буде вагітна. Я їм так і сказав.
– І що сталося тоді? – запитав Джайлз.
– Розверзлося пекло. Мої документи вже прийшли. Ґрета втратила роботу, і я не міг знайти роботу для себе. Не допомогло й те, що за кілька тижнів вона й справді завагітніла Карін.
– Я хочу почути про Карін все, але не раніше, ніж замовлю ще.
Джайлз узяв два порожніх кухлі й пішов до шинквасу.
– Повторіть те саме, але цього разу по пінті.
Пенґеллі довго мовчав, перш ніж продовжити свою розповідь.
– Карін зробила всі наші жертви стерпними, навіть підозри та насмішки, які нам обом довелося пережити. Якщо я обожнював Ґрету, то Карін – поклонявся. Десь приблизно через рік мій старий черговий офіцер на складі попросив мене замінити службовця, який опинився на
