звістку радий чутиЩе й тому, що він своїх
Десять тисяч верхових
Дасть нам для взяття Сеути.[10]
Не соромся, люба доню,
Судженому віддаси
Посаг юної краси,
Зятю я – віддам корону.
Фенікс
О Аллах!
Король
Нехай дівоче
Серце переборе страх!
Фенікс
Вирок мій – в твоїх словах!
Король
Що ти кажеш, доню?
Фенікс
Отче,
Батька й короля в тобі
Звикла завжди шанувати,
Що я можу ще сказати?
(Убік.)
О Мулею! Я в журбі!
Я мовчу, бо ледь жива,
Бо коритись батьку мушу,
Бо так само крають душу
І мовчання, і слова.
Король
Тож візьми портрет цей.
Фенікс
Зле
Я вчинила, взявши в руки
Те, що серце до розпуки
Довело.
Чути гарматний постріл.
Зара
Салют свій шле
Вам Мулей. Його гармати
Чую я.
Король
Чудовий збіг!
Входить Мулей з генеральським жезлом.
Мулей
Падаю до ваших ніг!
Король
Радий я тебе вітати.
Мулей
Хто високості сягає
Неземної, наче я,
І його ясна Зоря,
Донька Сонця там вітає,
Щастя той спізнав сповна.
Дай мені на щастя руку,
Фенікс, наче запоруку
Приязні, якій ціна
Вірність і моє кохання:
Тільки б знати – любиш ти,
І готовий я знести
Будь-які поневіряння.
(Убік.)
Тільки що це?
Фенікс
З чужини
Вісті добрі є?
Мулей
Погані,
(Убік.)
Як усе, що бачу, пані,
Не привиділось мені.
Король
Як похід, кажи скоріше!
Мулей
Звістка смуток принесе,
Адже, зрештою, усе
Нині міниться на гірше.
Король
Все, як є, розповідай,
Непідкупне слово правди
Я умію цінувати.
Сядьте всі. І ти сідай,
Фенікс.
Фенікс
Слухаю.
Король
Готово.
Двір новин од тебе жде.
Мулей
І мовчати, як на те,
Важко і зронити слово.
Із твоїм наказом згідно,
Вийшов я на двох галерах
У відкрите море: мусив
