Стійкий принц. Дама-примара. Дон Педро Кальдерон

      Воду вичерпати з трюму

      Намагалися даремно

      Моряки; жбурляли хвилі

      Безпорадне їх суденце,

      І ніхто не знав напевне,

      Чим скінчиться ця халепа.

      Підійшов до них я ближче,

      І вони, клянуся честю,

      Хоч і упізнали мавра,

      Вражені були приємно:

      Люди й ворогові раді

      Іноді в годину смерті.

      Так хотілося їм жити,

      Що вже деякі швиденько

      Заходились по канатах

      На мою галеру дертись

      І в полон мені здалися.

      Інші їх кляли шалено

      І гукали: вічно жити

      Буде той, хто гине з честю! —

      Годі й слухати, королю,

      Португальські теревені.

      Та мені один із бранців

      Виклав плани їх таємні.

      Він сказав, що з Лісабона

      Та армада до Танжера

      Вирушила, щоб в облогу

      Взяти місто і на вежах

      Вивісити нам на пострах

      Прапор з осоружним гербом,

      Що його ти з люттю бачиш

      Над Сеутою щоденно.

      За наказом Едуарда

      Португальського,[20] що ревно

      Здобував у битвах славу,

      І вона сягнула неба

      На орлиних крилах Риму, —

      Два брати його славетні,

      Дон Енріке[21] й дон Фернандо,[22]

      Мужні воїни й, до речі,

      Орденів Христа[23] й Авіса[24]

      Два магістри – ти їх легко

      По одежі упізнаєш:

      На одному хрест зелений,

      А на другому – червоний —

      Вийшли з військом незчисленним:

      В ньому чотирнадцять тисяч

      Найманців, а також безліч

      Добровольців; сильні коні

      Португальців самопевних

      Вбрані в тигрячі попони

      І скажені, мов пантери.

      Я гадаю, їхнє військо

      Висадилось вже на берег

      Африканський чи принаймні

      Підпливає до Танжера.

      Вийдемо в похід негайно,

      Боронити місто треба:

      На чужинців, мій королю,

      Підніми канчук священний

      І сторінку безпомильно

      Віднайди у книзі смерті,

      Щоб пророцтво морабітів[25]

      Нині справдилося врешті

      І корона португальська

      Тут, на цьому узбережжі

      Африки, уже сьогодні

      Смерть знайшла свою ганебну.

      Хай весь світ сьогодні бачить,

      Як твій меч немилосердний

      У червоний колір крові

      Викрасить поля зелені!

      Король