кожну мить.Хай мій тон різкий, бува,
Гонор твій не ображає:
Хто від ревнощів страждає,
Той про чемність забува.
Чий, підступнице лукава,
Ти портрет тримаєш? Чий?
Хто, скажи, обранець твій?
Ні! Мовчи! Це ваша справа, —
З мене ж досить і того,
Що на власні бачу очі,
Навіть слухати не хочу
Звуків імені його!
Фенікс
Самохіть дала тобі
Право я себе любити,
А не кривдити й ганьбити.
Мулей
Я не прагнув, далебі,
Скривдити тебе словами:
Знає небо лиш одне,
Як мій стан гнітить мене
І доводить до нестями.
Я кохаю з давніх пір
І схиляюся в пошані,
Тільки, стриманий в коханні,
Проти ревнощів, повір,
Я безсилий.
Фенікс
Завинив
Ти переді мною дуже,
Але я не хочу, друже,
Спричиняти марний гнів
І незлагоди причини
Поясню у двох словах.
Мулей
Справді?
Фенікс
Справді.
Мулей
О Аллах,
Дякую за ці новини!
Фенікс
Свій портрет мені прислав…
Мулей
Хто?
Фенікс
Інфант Марокко.
Мулей
Нащо?
Фенікс
Батько дбає якнайкраще,
Що йому до наших справ…
Мулей
Так.
Фенікс
…І хоче об’єднати
Королівства…
Мулей
Все! Зажди!
Ось пояснення, що ти
Їх мені хотіла дати?
Фенікс
Але в чім, скажи мені,
Я перед тобою винна?
Мулей
Вмерти ти була повинна,
А портрет не брати, ні!
Фенікс
Ухилитися?
Мулей
Авжеж!
Фенікс
Як?
Мулей
Щось вигадати треба.
Фенікс
Що?
Мулей
Померти, як за тебе
Я помер би, Фенікс, теж.
Фенікс
Це насильство?
Мулей
Ні, відхід.
Фенікс
Примус?
Мулей
Радше, інша сутність.
Фенікс
Але що це?
Мулей
Це – відсутність,
Мрій і прагнень зниклий світ.
Щоб не впевнитись достоту,
Що
