мій жаль, їжу не можна чаклувати.
– Так? Шкода. А що ще не можна чаклувати?
– Гроші. Ще не винайшли такі заклинання. Та й заборонено це Магістратом. Адже тоді нікому не потрібно буде працювати, і навіть уявити страшно, до чого це призведе. Але, вибачте, хіба ви не чарівник?
– Ні, на мій превеликий жаль. Але багато чого знаю про чарівний світ. Робота така.
Секретар містера Мерлега приніс каву. Тед відпив маленький ковток.
У звичайних людей теж непогана кава – не гірша, ніж у нас, – подумав Тед. Але кава була гарячою і Тед вирішив трохи почекати.
– Розкажіть трохи про ваше навчання. Чому вас вчать в школі чарівництва? – попросив містер Мерлег.
– О, багато чому. В основному заклинань і володінню чарівною паличкою. За допомогою палички можна відчиняти і закривати все, що завгодно, перетворювати одні речі в інші. Також ми вчилися виготовляти еліксири, лікувати, вивчали мови, історію та інші предмети, які вивчають в звичайних школах. На жаль, навіть школа не дає нам всього. Я навчився тільки магії за допомогою чарівної палички – усній і уявної. Але дуже хотів би навчитися тілесної магії – за допомогою руху тіла, без палички.
Тед згадав шкільні роки, його очі заблищали. Містер Мерлег дивився на нього з посмішкою, як люди, що набралися життевого досвіду, дивляться на молодих, які тільки починають доросле життя. Тед замовк, а потім зніяковіло промовив:
– Вибачте, здається, я захопився.
– Що ви. Мені було цікаво. Але тепер дозвольте показати вам наші багатства, розповісти про нашу роботу і ваші обов'язки, – з цими словами містер Мерлег повів Теда в відділ історії магії. – На жаль, наш відділ поки невеликий. І один з ваших обов'язків – пошук і поповнення запасів нашої колекції. Ми отримали на це спеціальний дозвіл Магістрату.
– І як же її поповнювати? – поцікавився Тед.
– О, це не проблема. Є архіви, навіть газети. Музей нам виділяє великі кошти, так як наш відділ користується величезним попитом у відвідувачів.
Минувши кілька залів, вони прийшли до відділу магії. Світло в відділі було вимкнене, а вхід загороджувала стрічка.
– Але відділ закритий. Чому? – запитав Тед.
– Чи бачите, містер Спенсер, після того як колишній співробітник зник, відділ закритий.
– Так, мені Магістр розповідав про його зникнення. Але як це сталося?
Хоч Тед був в курсі, але йому хотілося почути і версію містера Мерлега. Останній розвів руками:
– Просто в один з днів він не з'явився на роботу. Вдома його не виявилося, запит в Магістрат нам нічого не дав. Магічна поліція його шукає, але все марно, – зітхнув містер Мерлег і поміняв тему: – Сподіваюся, ваша чарівна паличка при вас? І вона в порядку?
– Так, звичайно. І я ще не порушив жодного пункту з Кодексу Чарівників, якщо ви про це.
– Про це.
Містер Мерлег включив світло і зняв стрічку. Тед оглянувся. Навколо було безліч різних чарівних предметів
