Побудуйтеся по двоє – юнак з дівчиною, юнак з дівчиною.
Вчителі почали будувати своїх учнів перед дверима великого залу. Тед оглянувся: він хотів бути в парі з Елліс, але та, мабуть, ще не прийшла.
– Містер Спенсер, стаєте сюди, – скомандувала місіс Стейлер, – міс Томсон, ставайте поруч з містером Спенсером.
– Привіт, Тед, – посміхнулася йому симпатична дівчина, яку вчителька поставила йому в пару.
– Привіт, Емма, – кивнув їй Тед, хоча був трохи розчарований. Де ж Елліс?
– Міс Фортеск'ю, міс Старр, спізнюєтеся, – почув він докір в голосі вчительки. Тед обернувся, щоб подивитися на Елліс, але позаду нього було стільки учнів, що йому нічого не вдалося побачити.
Місіс Стейлер стала перед ними і давала останні вказівки:
– Як тільки двері відчиняться, ви, слідом за мною, чинно і не поспішаючи, пройдете всередину і зупинитеся, коли зупинюся я. Зрозуміло?
Учні схвально загули. Всім вже не терпілося почати вечірку. Та й після обіду пройшло багато часу.
Повільно-повільно почали відчинятися двері, запрошуючи їх не тільки на прощальну вечерю і останній вечір в школі, а вже в новий період їх життя, де з дітей вони перетворяться на дорослих, і самі будуть відповідати за себе.
– За мною, – скомандувала місіс Стейлер і випускники рушили в зал.
Його було не впізнати! Зал був прикрашений всілякими гірляндами, які пурхали над головою, нікого при цьому не зачіпаючи, повітряними кульками; туди-сюди носилися барвисті феєрверки – в повітрі вони робили химерні фігури, а потім вибухали і перетворювалися в салют. Стіни переливалися всіма барвами веселки, так що навіть очам стало боляче. Біля стін стояли довгі столи, накриті білою скатертиною.
– Круто! – схвалив Джеффрі, який йшов позаду Теда.
Коли учні обох класів були в залі, в центр вийшов директор. Він посміхнувся всім і кожному.
– Добрий вечір. Радий вітати вас на останньому вашому вечері в школі. Ні, ні, я вас не затримаю, – посміхнувся директор, бачачи, що деякі стали проявляти нетерпіння, – все, що я хотів сказати, вже сказано сьогодні вранці. На прощання я лише хочу нагадати, що диво має служити тільки добру. Не відкривайте серце злу! Як тільки ви впустите хоч краплю – ваша душа зачерствіє. Допомагайте один одному, поважайте один одного, не діліть один одного на чарівників та звичайних людей. Якщо людина позбавлена чарівної сили – це не означає, що у вас перевага перед нею. Кожен з вас отримав сьогодні чарівний перстень-портал – знак, що ви вступаєте на самостійний шлях. І відтепер ви всі – дорослі чарівники. А зараз – смачного!
І директор махнув рукою, запрошуючи всіх зайняти свої місця за столом. Тед оглянувся в пошуках Елліс і помітив її в іншому кінці залу. Його серце завмерло в грудях – вона була надзвичайно гарна: в блакитній шовковій сукні, без бретелей, ліф якої був прикрашений бісером, спідниця м'якими хвилями доходила до полу, приховуючи туфлі. На сукню вона
