талію. Юнак насолоджувався дотиком до коханої дівчини, вдихав її ніжний запах, милувався нею. Він хотів поговорити з нею, запросити кудись, але від хвилювання не зміг вимовити ні слова.
– Ну як, запросив її на побачення? – запитав Джеффрі, коли закінчився танець.
– Ні, – похмуро відповів Тед.
– Чому? – щиро здивувався його друг.
– Не знаю, – засмучено відповів Тед. – Розумієш, я тримав її у своїх обіймах, таку красиву, таку… І втратив дар мови.
– Буває, – Джеффрі спробував заспокоїти свого друга. – Буде наступний танець, ось тоді і поговорите.
Але ді-джей чомусь вирішив, що молодим людям більше подобаються швидкі танці. Юнакам набридло танцювати, і Джеффрі запропонував вийти у двір, подихати свіжим повітрям. І, якщо знову буде повільний танець, Тед завжди встигне повернутися і запросити Елліс.
Юнаки вийшли на невеликий шкільний дворик, куди вели двері прямо із залу. Там вже знаходилося декілька учнів, в основному це були закохані парочки. Вони обіймалися, цілувалися, і Теду було гірко, що він не один з них. Притиснути б до себе Елліс і поцілувати її в м'які губи! Як тільки Тед уявив собі таку картину, із залу долинула повільна чарівна композиція групи «Скорпіонс».
– Я побіг, – кинув на ходу Тед і зник в залі.
– Біжи, – поблажливо дивився Джеффрі слідом своєму другові.
Але Тед запізнився. Коли він повернувся в зал, то побачив Елліс серед танцюючих – Майклу вдалося першому запросити її на танець. Дивлячись на них, Тед знову відчував образу і ревнощі, так як його суперник весь час щось нашіптував дівчині на вухо, а вона прихильно посміхалася. В засмучених почуттях юнак пішов у пошуках випивки. Біля бару його знайшов Джеффрі.
– Ти чого? – з тривогою в голосі запитав він Теда. – Відмовила?
– Ні, я не встиг. Її Майкл запросив.
– Але це ще не кінець балу. Йдемо.
Юнаки повернулися на танцмайданчик. Тед озирнувся, але ні Елліс, ні Майкла він не побачив.
Вони там, у дворі, стоять в обнімку, – промайнуло у нього в голові. -Я повинен побачити це на власні очі, – і Тед вибіг із залу. Але навколо нікого не було, взагалі нікого. – Де ж вони?
Раптом Тед почув шум, який доносився з-за дерев, що росли біля паркану. Юнак побіг туди. Його погляду постала неприваблива картина: Майкл намагався притиснути Елліс до паркану і поцілувати. Дівчина ж відбивалася, що є сили.
– Відчепись, не треба, припини, – намагалася вона відштовхнути Майкла.
– Відчепись від неї, – недовго думаючи Тед, схопив того за комір піджака, і відірвав від дівчини.
– Спенсер, знову ти! – зло подивився на нього Майкл і, не роздумуючи, вдарив в обличчя. Тед встояв, тільки помацав ніс – чи не йде кров. Потім він глузливо подивився на свого суперника:
– Хочеш бійки?
– Ні, будь ласка, Тед, Майкл… – зі страхом дивилася на них Елліс.
– Хочу, – з викликом подивився на Теда його суперник. –
