клопотами, аби вони мали змогу концентруватися на найважливішому. В інших – навпаки, головним є розвиток соціальний, вміння спілкуватися, поводитись у товаристві, бути частиною спільноти; малюки залучаються до усіх родинних справ – від ліплення вареників до походів за грибами. Спорт, навчання, здоров’я, догляд за молодшими та інше – усе це пріоритети, дотримання яких створює індивідуальний стиль та підхід, і зрозуміло, що й вимоги до кількості та якості дитячих справ будуть різними.
Індивідуальні особливості нервової системи також істотно впливають на здатність дитини давати собі раду з тією або іншою кількістю справ. Гіперактивні діти, а також ті, що мають складнощі в зосередженні уваги та демонструють імпульсивні реакції, потребують більшого контролю, спокійного та виваженого наставляння, участі дорослих у плануванні дня та допомоги у дотриманні режиму, для них важливі не лише кількість справ, а й їх чергування, зміна активних і спокійних видів діяльності, а ще прийняття, відсутність дратівливості з боку дорослих. Діти з чутливою нервовою системою, ті, кого називають меланхоліками, швидко втомлюються, а отже потребують більших перерв на відпочинок; збудливі холерики краще почуватимуться за сталого режиму, чітких вимог та відсутності різких санкцій; ті, чиїм нервовим процесам притаманна інертність, – флегматики – потребують часу на підготовку, обдумування кожної справи, воліють усе робити виважено та без зайвого поспіху.
– А в чому саме складність, пані Жанно? Наталка схожа на слухняну та поступливу дитину.
– Так воно і є, – Наталчина мама глянула вбік доньки. – Справа в тому, що їй вже скоро чотири. Діти моїх подруг у цьому віці набагато самостійніші за неї. Розумієте, я й досі не знаю, що таке вільний час. Ната постійно потребує моєї уваги. Самостійно вона лише грається. Усе інше – тільки під наглядом та за вказівкою. Доки дивишся – робить, тільки на своє відволічешся – вже й забула, про що йшлося, сидить та ляльок перевдягає.
– Як давно вам стало здаватись, що Наталка неорганізована та несамостійна для свого віку?
– Буквально цього тижня! Ми були в гостях, і Нелічка, донька моєї подруги… Ви б лише бачили, яка чудо-дитина! Їй ще немає п’яти, а вона все, буквально все робить сама! Навіть на малювання, а це в сусідньому від садочка будинку, сама ходить. Вихователь лише дивиться – і все! Вона навіть каву мамі варить і в ліжко носить! Уявляєте, ранкова кава від власної дитини?!
Наталці набридло бавити ляльок, і вона підійшла поцікавитись, де взяти папір та олівці, щоб малювати.
– Тобі іграшок мало? – шикнула мама.
Наталка насупилась і пішла назад.
Я встала, дістала папір, олівці, фломастери.
– Нічого страшного – ось, занесіть.
– Я зла, так? – Жанні стало ніяково.
– Ні, просто ви пробуєте порівняти непорівнюване – двох різних дітей.
Загальних
