Таргани. Ю Несбьо
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Таргани - Ю Несбьо страница 18
Якийсь час вони їхали мовчки.
– Як ти гадаєш, хто стоїть за всім цим паскудством? – запитав Харрі.
– Валютні спекулянти.
Він поглянув на неї з виразом нерозуміння на обличчі.
– Я про знімки.
– А-а. – Вона кинула на нього швидкий погляд. – Що, не схвалюєш?
Він знизав плечима.
– Я особливою толерантністю не відрізняюся. Іноді я навіть готовий підтримати страту.
Інспектор Крамлі глянула на годинник.
– По дорозі до тебе ми будемо проїжджати ресторан. Що скажеш про бліц-курс традиційної тайської кухні?
– Із задоволенням. Але ти не відповіла на моє питання.
– Хто стоїть за фотками? Харрі, у Таїланді найбільше число збоченців у порівнянні з іншими країнами. Сюди приїжджають заради нашої секс-індустрії, яка задовольняє будь-які бажання. Я підкреслюю – будь-які. То звідки ж мені знати, хто стоїть за цією дитячою порнухою?
Харрі насупився й покрутив шиєю.
– Я просто запитав. Чи не траплялося в Таїланді якогось скандалу з посольським педофілом кілька років тому?
– Так, ми розкрутили одну таку справу про педофілію, до якої були причетні чужоземні дипломати, серед них і посол Австралії. Справа вкрай неприємна.
– Але не для поліції?
– Таке скажеш! Для нас це було як виграти чемпіонат світу з футболу й одночасно одержати «Оскар». Прем’єр-міністр надіслав нам вітальну телеграму, міністр туризму був у захваті, на нас обрушилася злива нагород. Знаєш, такі події зміцнюють престиж поліції для людей.
– То з чого ми розпочнемо пошуки?
– Гадки не маю. По-перше, всі ті, хто проходив у тій справі, сидять у в’язниці або вислані з країни. По-друге, я зовсім не впевнена, що фотографії мають якесь відношення до вбивства.
Крамлі повернула до паркінгу, де стояв охоронець, вказуючи їм на неймовірно вузький просвіт між двома машинами. Вона натиснула на кнопку, задзижчала електроніка, і велике скло з обох боків джипа поповзло вниз. Тоді вона перемкнулася на задню передачу й натисла на газ.
– Навряд чи… – почав було Харрі, але старший інспектор уже припаркувалася. Бічні дзеркала усе ще тремтіли. – Як же ми тепер виїдемо? – запитав він.
– Не варто так хвилюватися, інспекторе.
Упершись обома руками, вона вилізла в бічне вікно, поставила ногу на крило машини й зістрибнула. Доклавши певних зусиль, Харрі повторив за нею цей маневр.
– Поступово навчишся, – сказала вона й пішла вперед. – Бангкок – тісне місто.
– А як же магнітола? – нагадав їй Харрі й поглянув назад на спокусливо відкрите вікно джипа. – Ти що, сподіваєшся знайти її там, коли ми повернемося?
Вона показала поліцейський жетон охоронцеві, той відразу ж підхопився.