напередодні ввечері, і ще Рангсана, найстаршого з працівників відділу.
Рангсан сидів, закрившись газетою, і робив вигляд, що уважно читає, але іноді вставляв свої коментарі тайською мовою, які задоволена Крамлі відразу записувала в маленьку чорну книжечку.
– Гаразд, – сказала вона, закривши книжку. – Отже, ми уп’ятьох спробуємо розв’язати цю справу. Серед нас є норвезький колега, тому всі розмови відтепер вестимуться англійською. Почнемо з технічної експертизи. Рангсан розмовляв із хлопцем з технічного відділу. Прошу.
Рангсан дбайливо згорнув газету й відкашлявся. Чоловік був рідковолосий, окуляри на шнурку сповзали на кінчик носа, – всім своїм виглядом він нагадував Харрі шкільного вчителя, який дивиться на всіх навколо поблажливо й дещо саркастично.
– Я розмовляв із Супаваді з технічного. Вони знайшли цілу купу відбитків у номері мотелю, що й не дивно, але жоден із них не належав небіжчику.
Інші відбитки ідентифіковані не були.
– Це не так легко зробити, – пояснив Рангсан. – Навіть якщо «Олімпуссі» відвідує не так багато клієнтів, однаково там залишилося не менше сотні відбитків.
– А що, хіба нема відбитків на дверній ручці? – запитав Харрі.
– На жаль, їх там аж забагато. І жодного цілого.
Крамлі поклала ноги в найківських кросівках на стіл.
– Мольнес, мабуть, відразу ліг у постіль, тільки-но ввійшовши в номер, так що не встиг наслідити. І щонайменше двоє бралися за ручку дверей після вбивства – Дім і Ванг. – Вона кивнула Рангсану, що знову розгорнув було газету. – Розкриття показало, як ми й припускали, що посол був заколотий ножем. Ніж проколов ліву легеню і потрапив прямо в серце, так що перикард наповнився кров’ю.
– Тампонада, – вставив Харрі.
– Що?
– Так це називається. Все одно що засунути вату в дзвіночок: серце не в змозі битися й захлинається власною кров’ю.
Крамлі скорчила гримасу.
– О’кей, залишимо поки що технічні деталі й повернемося до загальної картини злочину. До речі, наш норвезький колега вже відкинув версію про те, що мотивом убивства було пограбування. Може, розповіси нам, Харрі, що ти думаєш про це вбивство?
Усі повернулися до нього. Харрі похитав головою.
– Я поки нічого не думаю. Просто я вважаю, що в цій справі є дві дивні речі.
– Що ж, ми слухаємо, інспекторе.
– Гаразд. ВІЛ поширений у Таїланді, чи не так?
Запала мовчанка. Рангсан глянув через газету:
– У нас півмільйона інфікованих, відповідно до офіційної статистики. У найближчі п’ять років прогнозується від двох до трьох мільйонів носіїв вірусу.
– Дякую за інформацію. У Мольнеса не було із собою презервативів. Багато ви знаєте людей, які зважилися б на секс із повією в Бангкоку без презерватива?
Ніхто не відповів. Рангсан щось буркнув тайською, двоє інших тайців голосно зареготали.
– Набагато більше, ніж ти думаєш, – переклала йому Крамлі.
– Усього кілька років тому мало хто з повій
