в «комуналці»
Перший візит – до картоплі, некоронованої королеви наших городів. Подивимося, як полегшує життя вирощування її у злагоді з природою, які природні зв’язки можна мобілізувати собі на підмогу.
Рано навесні, «лишь только подснежник распустится в срок», грядку, призначену під картоплю, мілко (до, до! 5 см) прополюють (для ясності вважатимемо, що ширина грядки ~ 110 см). Якщо грядка вкрита минулорічною мульчею і полеглими сидератами, треба згребти великі фракції (щоб пізніше використовувати їх як мульчу), а дрібні закласти в ґрунт під час прополювання (особлива старанність при закладенні не потрібна – як вийде).
Мілку прополку зручно виконувати плоскорізом Фокіна. Можна перетворити на плоскоріз звичайну сапку, замінивши традиційний короткий прямий держак на довгий, злегка вигнутий догори. На малюнку 8 вигнутість держака підкреслено штрих-пунктирною лінією. Плоскоріз і сапку тримаємо під час роботи не як пічний рогач, а як косу (саме для цього держаки у них довгі). Це дозволяє працювати, випроставшись на ввесь зріст, а не гнутися, як зазвичай, буквою Г.
Мал. 8. Сапка з довгим держаком
Уздовж осьової лінії грядки риємо рівець завглибшки 4–5 см (це можна зробити плоскорізом Фокіна, ріжкатим культиватором або, в найгіршому разі, кутом сапи). Потім бруском завширшки ~ 6 см продавлюємо рівчак так, щоб на його місці утворлилася плоскодонна канавка завглибшки ~ 3 см (мал. 9). У бруску просвердлено вушка, і в них для зручності маніпулювання протягнуто дротяні або мотузкові кільця такого розміру, щоб можна було продавлювати канавки, стоячи на ввесь зріст, не згинаючись. Удвох, звісно, зручніше – кожен тримає свою петлю і наступає на свій кінець бруска. Але й поодинці можна. Просто тоді доведеться тримати в руках обидва кільця і наступати на середину бруска.
Мал. 9. Брусок
На площі канавки сіємо насіння цибулі ріпчастої (чорнушки) (мал. 10). Робимо це якомога рівномірніше – це дозволить позбутися проріджування сходів. Переважно тому, що насіння розкидано по площі. Якщо, теж якомога рівномірніше, сіють не на площі, а в лінію, у рівець, то уникнути проривки не вдається: насіння зі схилів рівчака зсипається вглиб, і утворюються згустки.
Мал. 10. Канавка для культур-ущільнювачів
Густота сівби має бути такою, щоб відстань між насінинами була 4–5 см. Потім, іще рідше, сіємо моркву і, нарешті, рівномірно, приблизно через 20 см, розкидаємо по канавці насіння редьки олійної, ще рідше, 2–3 штуки на метр, – насінини чорнобривців. Канавку загрібаємо і мульчуємо смужку, щоб уберегти весняну вологу і комфортну для насіння цибулі та моркви прохолоду. Через кілька днів сходи редьки забовваніють на смужці. Чорнобривцям, чорнушці і моркві знадобиться більше часу – до трьох тижнів.
Приходить час садити картоплю (питання підготовки бульб до посадки, вибору часу і способу садіння будуть скрупульозно розглянуті у другій
