Вона й має так багато імен. Вона зветься: Образ Божий, Слава, Світло, Слово, Порада, Воскресіння, Життя, Путь, Правда, Мир, Доля, Оправдання, Благодать, Істина, Сила Божа, Ім’я Боже, Воля Божа, Камінь Віри, Царство Боже тощо. А найперші християни назвали Її Христом, тобто Царем. Це тому, що тільки одна Вона веде і до вічного, і до проминального щастя всі держави, всі громади й кожного зокрема […]
Провидів був Авраам Її найблаженніше світло й, на Ній утвердившись, став справедливим з усім своїм родом, а з підданцями – щасливим. Та Вона й до Авраама завжди жила у своїх любителів. А Мойсей, немовби знявши план із цього незримого Божого образу, накреслив його найпотрібнішими лініями просто й грубо, а потім заснував згідно з ним юдейську громаду – щасливу й переможну. За тодішнім звичаєм він написав його на кам’яних скрижалях і зробив так, що невидима Божа Премудрість, ніби видимий і тлінний чоловік, промовляє до всіх нас людським голосом.
Він поділив цю мову на десять частин, чи пунктів, тому вона й названа декалогом.[53]
Глава 5
Про декалог
Ясніше сказати так:
Я основа твого щастя і світло розуму! Стережись, щоб ти не заснував свого життя на інших порадах, штуках і вигадках, хоч би вони походили навіть з ангельських умів. Довірся мені безоглядно. Коли ж, поминувши мене, заложиш вік свій на іншій премудрості, то вона тобі буде й богом, але не справжнім; тому й щастя твоє буде схоже на фальшиву монету.
А ще більше, ніж на нікчемному камінні, не велю тобі зводити дім на видимому. Все видиме – плоть, а всяка плоть – пісок, хоч би вона й народилась під небесами. Кумир – це все, що видиме.
Гляди ж найперше: не впади в рів безумства, гадаючи, що на світі нема нічого, крім видимого, а ім’я Бог – порожнє. Саме в цій безодні живуть криві присяги, лицемірства, обмани, лукавства, зради й усі страховища таємних і явних гидот. А замість того запиши собі на серці, що скрізь і завжди є таємний Божий суд, готовий на всякому місці незримо палити й сікти твою невидиму частину, не минаючи й крихти, за всі ті діла, слова й думки, в яких немає Мене.
Не забувай прославляти в день недільний з вірою і страхом ту Божу величність, що прихована скрізь, зокрема в тобі. І поклоняйся не самими лиш порожніми церемоніями, а по-справжньому наслідуючи Його серцем. Його справа й уся втіха полягає в тому, щоб кожної миті дбати про користь усього творива. А від тебе Він не вимагає нічого іншого, крім щиросердечного милосердя до твоїх ближніх.
А це дуже легко. Тільки вір, що сам собі приносиш вдесятеро більше користі, коли допомагаєш іншим, і навпаки.
Перш за все шануй батька й матір і служи їм. Вони – видимі образи того невидимого Єства, яке дає тобі так багато добра.
