і плечі. Левко сердито відкинув книжку і заторочив:
– Ти ж знаєш, що цей лохуряка любить валятись уночі під розкритими вікнами.
– Ага.
– Я казав йому, попереджав коня педального: зачиняй вікно або хоча б прикривай його, а то скрутить так, що навіть перднути не зможеш без того, щоб не втратити свідомість! Словом, прокидаюся зранку і чую, як хтось квилить у сусідній кімнаті. Не те щоб волає, а так – попискує про допомогу. Заходжу і бачу: лежить цей олень, чудо природи, клешні в різні боки, ногами гойдає, як той жук у Кафки, і пихтить, аж слина з рота пре. Скрутило його – злізти з ліжка не може. Що робити? Підняв, допоміг дійти до туалету, стояв там, по-братськи підставляючи плече, поки він пісяв, потім дотягнув назад, навіть сніданок йому зготував.
– До чого тут тазик? І чого ти голий?
– Не перебивай мене! – цвіркнув Левко. – Вважайте, що мене згубила жертовність і любов до ближнього. – Останні слова прозвучали пафосно і не пасували до картинки, яку бачили перед собою Ґрем із Яном. Гості посміхнулися. – Коротше, виявилось, що в Сема є «Фастум гель».[58] Видно, не вперше так скручує. Він попросив мене розтерти йому шию, бо зі зрозумілих причин сам себе натерти не міг. Не діставав. І я…
Цієї миті Сьома зареготав як ненормальний. Лео спалахнув.
– Щоб ти здох, скотина! – прокричав він, витягуючи голову в напрямку вітальні, але ні на сантиметр не висуваючись із тазика, і тут же погамував себе: – І я погодився.
– Натер?
– Натер.
– Потім що?
– Потім пішов приймати душ. Роздягнувся, включив воду, заліз у ванну, в ліву руку взяв шланг від душу, а правою – тою, що натирав, – за звичкою… почухав «помідорку».
– Яку «помідорку»? – не втямив мулат.
Ян на той час уже все зрозумів і зігнувся від реготу, опустившись на підлогу поряд із Семеном.
– Ліву.
Ґрем прискіпливо подивився на тазик:
– І що? – Він усе ще не в’їжджав у тему.
Левко шумно видихнув і нахмурився. Зморщився так, що складки аж на ніс полізли.
– Чувак, ти взагалі знаєш, що таке «Фастум гель» і як він діє?
– Е… в загальних рисах. – Американець затих. І тут до нього почало доходити: – О, фак… – Кутики губ поповзли вгору, очі заіскрилися – він уже ледве стримував сміх. – О, б-а-адді, ти… тією самою рукою?
– Та-а-ак.
– Чому ти не помив її?
У відповідь Левко загорлав що було сили:
– А хто миє руки перед тим, як лізти в душ, йолопе?!!
– Ха-ха-ха! – Ґрем нарешті зліпив докупи всі шматки історії: вирваний шланг, тазик з водою і безперервне істеричне хихотання Сьоми. – Ну ти даєш, Лео! Ха-ха! Що далі?
– Перших п’ять секунд не пам’ятаю, – похнюплено розказував українець. – Очуняв посеред вітальні з відірваним шлангом у руці. Ну, тобто тим шлангом, що від душу. А внизу жарило так, що, думав, очі полопають…
– А
«Фастум гель» – знеболювальний і протизапальний засіб для зовнішнього застосування. Допомагає при травмах, вивихах, розтягах, радикуліті. Препарат має побічну дію – палючий жар, що майже миттєво виникає у місці втирання.
