навіть мільйонів кілометрів!
Вважається, що десь на окраїнах нашої Сонячної системи, далеко від планетної системи, на відстані близько одного світлового року від Сонця, розташована так звана хмара Оорта. Це – колосальний резервуар комет, де вони обертаються навколо Сонця майже круговими орбітами і не обтяжують планетарну Сонячну систему своєю присутністю. Учені вважають, що у хмарі Оорта нараховується більше трильйона комет (уявіть собі це величезне число – одиниця із дванадцятьма нулями!). Аж раптом якісь ударні процеси або гравітаційний вплив великих планет виводить одну з комет із рівноваги і вона помітно змінює свою орбіту. Її шлях у просторі стає дуже сильно витягнутим, і вона стрімко наближається до Сонця. Деякі комети у перигелії (точці їхнього щільнішого наближення до нашої денної зірки) підходять до Сонця навіть ближче за Меркурій. Нерідко трапляється, що комета пролітає повз нашу Сонячну систему відкритою параболічною орбітою й прямує далі у міжзоряний простір. Так комета потрапляє до планетарної Сонячної системи та стає тим об’єктом, який ми можемо спостерігати в телескопи, а іноді й неозброєним оком.
Коли астроном відкриває комету, він, як і у випадку відкриття астероїда, повинен сповістити про це світову наукову спільноту через Центральне бюро астрономічних телеграм. Нове відкриття повинно бути підтверджене. Після того, як знахідка не викликає сумнівів, кометі надається умовне позначення, наприклад C/2004 F4. Першою літерою закодований тип орбіти, далі йде рік відкриття, а потім іде буква, що відповідає періоду місяця відкриття (літера F означає, що комету відкрито у другій половині березня). Остання цифра визначає порядковий номер відкриття комети в цьому періоді. Тобто наведений нами приклад відповідає кометі, що має параболічну орбіту та була відкрита четвертою в другій половині березня 2004 року. Майже одночасно комета отримує назву за прізвищем (прізвищами) того (тих), хто її відкрив (зазвичай не більше трьох прізвищ). Називати комети навмання заборонено правилами Міжнародного астрономічного союзу. Так, згадана нами комета, що була відкрита Вільямом Бредфілдом, отримала повну назву C/2004 F4 (Bradfield).
Будова типової комети
Комета C/2004 F4(Bmdfield). Фото: Майкл Ягер та Джеральд Реманн
Найвидатнішою кометою всіх часів можна назвати відому комету Галлея, що за сучасними стандартами має позначення 1P/Halley. Вона названа на честь видатного англійського вченого Едмунда Галлея (1656–1742). Проте Галлей не відкривав цієї комети, а лише довів за допомогою законів небесної механіки, що комета, яку спостерігали у 1682 році, була тією ж самою, що її знали за кількома попередніми поверненнями з періодом близько 76 років.
Вільям Бредфілд (нар. 1924).
Відомий австралійський мисливець за кометами, у минулому – спеціаліст з реактивних двигунів для ракет. За своє життя відкрив 18 комет, останню з яких – зовсім нещодавно, 23–24 березня 2004 року. У середині травня цю комету можна було спостерігати навіть неозброєним
