дуже яскраві комети спостерігалися в 1402, 1471, 1577 та 1743 роках. Найближче до нас підходила комета Галлея у 837 році. Під час цього повернення вона була найяскравішою.
Проте для багатьох із нас яскраві комети все ж залишаються просто гарним приводом підняти погляд догори і ще раз замислитися над величчю та довершеністю природи, що здатна створювати такі красиві та захоплюючі видовища!
Плутон: планета чи великий астероїд?
Десяту планету Сонячної системи Плутон варто розглянути окремо, бо на фоні сучасних суперечок про його статус існує питання: чи він дійсно є планетою, чи, може, це просто дуже великий астероїд?
Один тільки погляд на Плутон може фактично підтвердити сумніви деяких учених, про яких ми згадали трохи вище. Дійсно, він не такий великий, як газові гіганти, і зовсім не має колосальної газуватої атмосфери. Але ж його не можна віднести і до планет земної групи, бо він значно менший за них та майже не має скелястих порід. Плутон є найменшою великою планетою Сонячної системи та складається переважно з льоду.
Насправді розповсюджене твердження про те, що Плутон міг би бути просто великим астероїдом, криє у собі маленьку невизначеність. За сучасними уявленнями, пояс Койпера, що знаходиться за орбітою Нептуна, населяють переважно комети. Проте структура цих об’єктів напевне невідома, і цілком ймовірно припустити, що серед них зустрічаються і досить типові астероїди.
Тож, не маючи майже нічого спільного з великими планетами Сонячної системи, Плутон має досить багато спільних рис із… кометами! Зрештою, так вважається сьогодні. Протягом останніх десяти років ученими було відкрито багато кометоподібних, проте дуже великих за розмірами об’єктів, що могли би бути порівнювані з Плутоном. Найбільші з них – у 2001 (Іксіон, діаметр близько 1 100 кілометрів) та 2002 (Кваоар, діаметр близько 1 300 кілометрів) роках. Аж раптом 17 лютого 2004 року американські астрономи сповістили світову наукову спільноту про відкриття ще одного великого об’єкта поясу Койпера. Він отримав позначення 2004 DW (назву поки що цій малій планеті не дали). Об’єкт має в діаметрі понад 1 400 кілометрів, проте ці дані попередні, адже діаметри таких віддалених об’єктів вимірюються непрямими методами за їхнім блиском. Так, прорахований діаметр знаходиться у прямій залежності від правильності уявлень про альбедо об’єкта, тобто його спроможності відбивати сонячне світло.
Орбіта Плутона значно витягнута та нахилена до площини обертання інших планет. Таким чином, бувають періоди, коли протягом свого 284-річного обертання навколо Сонця Плутон підходить до нашої денної зірки ближче за Нептун та стає на 20 років дев’ятою планетою Сонячної системи, тоді як Нептуну дістається десята сходинка у планетному табелі про ранги Сонячної системи. Востаннє така зміна сталася зовсім недавно – у 1999 році. Наступного разу Плутон стане дев’ятою планетою Сонячної системи лише у 2263 році!
Плутон. Фото: Космічний телескоп імені Хаббла
Орбіти
