фірми, навіть удостоїв Патека графського титулу. Продукція «Патек Філліп» і нині коштує дуже дорого (від п’яти тисяч доларів), тому виробляють її не надто багато – близько дванадцяти тисяч годинників на рік. Найвідоміші зразки годинників фірми мають власні назви – «Калатрава», «Еліпс», «Наутілус».
А винахідником сучасних механічних годинників вважається нідерландський учений X. Гюйгенс, який 1657 року застосував маятник як регулятор ходу годинника. Пізніше маятник замінили на баланс – маленьке махове колесо, що коливається біля стану рівноваги, обертаючись то в один, то в другий бік.
Однією з ознак гарного годинника є не так зовнішній вигляд, як його точність. Порівняно з першими годинниками, які треба було перевіряти щодня і підводити стрілки на кілька хвилин, сучасні механізми виглядають взірцями точності. У кращих із сучасних пристроїв неточність ходу становить не більше 0,0001 секунди на добу. Цього цілком вистачає для повсякденного життя, але замало для точних наукових експериментів. Саме тому виникла потреба замінити механічні годинники на електронні. Замість коливань маятника в електронних годинниках стали використовувати пружні коливання кристалу кварцу. Вчені помітили: якщо до протилежних поверхонь кварцової пластинки підвести перемінний електричний струм, кристал почне вібрувати, причому частоті коливань кварцу властива сталість. Це дало можливість створити дуже точний електронний годинник, у якому радіотехнічний генератор виробляє струм високої частоти, а кристал відіграє роль маятника. Функції «шестерень» виконують різні електронні схеми. Проходячи через них, струм перетворюється і підводиться до електродвигуна. Електродвигун, власне, й обертає стрілки. Погрішність таких годинників не перевищує 1 мкс на добу.
Кругла чи цибулеподібна форма корпусу годинників виникла десь у другій половині XVII століття. До того були популярними годинники-іграшки, оформлені у вигляді кулі, хреста, мушлі або книжечки. Основними центрами виготовлення годинників на той час вважалися Блуа, Париж, Лондон та Амстердам. Іноді корпус пристрою виконувався з гірського кришталю, аметисту чи димчастого топазу. Такий прозорий гранований корпус давав змогу спостерігати рух дрібних деталей механізму. Циферблатного скла ще не знали, і циферблат закривала кришка – прозора або з прорізним орнаментом.
А тепер поговоримо про сучасні технологічні досягнення. Скажімо, про витвори японської фірми «Касіо», яка змогла «вбудувати» в наручний годинник записну книжку і навіть інфрачервоний пульт дистанційного управління. Ще один високотехнологічний витвір цієї фірми – наручний програвач музичних файлів формату МРЗ. Він вперше інтегрований у модель Casrn WMP-1V. Плеєр містить 33 хвилини цифрової музики найкращої якості. На передній панелі музичного годинника розташовано шість клавіш керування плеєром. Ємності літієвого акумулятора вистачає на чотири години відтворення. Стільки ж часу потрібно і для його повної зарядки. Для завантаження нових файлів
