і випромінювати електромагнітні коливання певної частоти. Ще більш точними щодо цього були атоми деяких елементів, наприклад цезію. Неточність ходу атомних цезієвих годинників становить лише 1 секунду за 10 000 років. Але і цей показник перевершили за допомогою квантового годинника, у якому використовують електромагнітні коливання водневого квантового генератора. Його похибка – 1 секунда за 100 000 років.
Серед незвичних годинників слід також згадати радіоактивний годинник. З його допомогою вчені вимірюють дуже великі проміжки часу – тисячі, сотні тисяч і навіть мільйони років. Наприклад, вік археологічної знахідки. Принцип виміру заснований на законі радіоактивного розпаду ядер хімічних елементів. Різні елементи розпадаються з різною швидкістю. Наприклад, період напіврозпаду (кількість атомів зменшується вдвічі) урану-238 становить 4,5 млрд років, урану-235 – 700 млн років, а вуглецю-14 – «усього» 5500 років. Порівнюючи співвідношення тих чи інших елементів у досліджуваному зразку зі швидкостями їхнього розпаду, вчені можуть визначити вік досліджуваного об’єкта. Щоправда, погрішність в цьому разі буде дуже велика – від сотень до мільярдів років, але для геології та археології навіть така точність є цілком достатньою.
На сьогодні найточнішим годинником у світі вважається паризький, що зберігається в Інституті часу. Він є еталоном часу, за яким корегують годинники в усьому світі. Це – дуже складний пристрій: квантовий генератор («серце» годинника) обчислює час через коливання і дає погрішність в одну секунду за тисячу років…
Нині годинники стали однією з речей, без яких ми просто не уявляємо собі наше життя. За останні триста років, якщо вірити вченим, точність ходу «життєвих орієнтирів» збільшилася в 100 000 разів! І це ще не край…
Тумбочка, стілець та шафа
Інтер’єр, звичайно, справа фантазії та фінансових можливостей кожного з нас. Але хоч би яким він не був – класичним, модерністським чи в стилі хай-тек – якісь меблі у квартирі чи будинку є в кожного.
…Ми ведемо бесіду з приятелями за чашкою кави чи чаю, зручно сидячи на диванчику кухонного куточка. А ввечері залюбки «пірнаємо» в глибоке крісло перед телевізором. Натомившись за день, ми лягаємо спати на диван чи ліжко, а наш сон стереже годинник, який стиха цокає на тумбочці поряд. Вранці на роботі чи в освітньому закладі на нас чекають стільці, столи, лави… Люди вже не можуть собі уявити відсутність меблів. Ці домашні речі такі різноманітні, що можуть задовольнити найвибагливіший смак, а життя з ними чимдалі стає комфортнішим.
Хто ж вигадав меблі? Коли вони з’явилися в людському побуті?
Серед відомих зразків меблів найдавнішими є ті, що їх археологи відшукали в Єгипті, в царських похованнях. Там знайдені уламки скриньок з чорного дерева, інкрустованих малахітом, бірюзою та слоновою кісткою, а також перші в історії людства табурети (один з них був збірний!) – дерев’яні, з ніжками зі слонової кістки, вирізьбленими у вигляді ратиць. Їх датують
