Історія України. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

      2

      До сіно-тибетської (китайсько-тибетської) мовної сім’ї належать китайська, тайська, тибетська, бірманська та деякі інші мови, носії яких населяють Східну, Південно-Східну та Центральну Азію. До афразійської (семіто-хамітської) мовної макросім’ї належать семітські (єврейська мова івріт, ефіопська мова гєез, стародавня аккадська, тобто ассіро-вавілонська, фінікійська, арабська, арамейська, амхарська та деякі інші мови), давньоєгипетська (нащадок – мова єгипетських християн-коптів), берберо-ливійські, чадські, кушитські, омотські мови, носії яких населяли та населяють Західну Азію, Північну та Східну Африку. До алтайської мовної макросім’ї належать тюркські (алтайська, турецька, туркменська, азербайджанська, гагаузька, кримськотатарська, татарська, башкирська, чуваська, балкарська, карачаївська, кумицька, ногайська, узбецька, казахська, киргизька, каракалпацька, уйгурська, тувинська, хакаська, якутська, хазарська, булгарська, печенізька, половецька та деякі інші мови), монгольські (монгольська, бурятська, калмицька мови), тунгусо-маньчжурські та, можливо, корейська і японська мови. До уральської мовної макросім’ї належать фінно-угорські (фінська, карельська, естонська, саамська, мордовська, марійська, комі-зирянська, комі-перм’яцька, удмуртська, хантийська, мансійська, угорська та деякі інші мови) й самодійські мови.