Сходу. Ліга виступає за зміцнення економічного і політичного співробітництва арабських народів.
Крім цього, на материку існують і інші регіональні міждержавні організації. Серед них Південно-Африканський митний союз. Його членами є Ботсвана, Лесото, Свазіленд, Намібія і ПАР.
Таким чином, Африка не відстає від Європи щодо об’єднання заради спільних інтересів.
Алжир – спадкоємець Нумідії
Алжирська Народна Демократична Республіка – друга за величиною держава африканського континенту. Знаходиться вона в Північній Африці і належить до країн Магріба. (Магрібом, або Арабським Заходом, називають регіон в Африці, який включає Туніс, Алжир, Марокко, а також Лівію, Мавританію і Західну Сахару.) Площа Алжиру становить 2381,7 тис. км2. Його територія простирається від берегів Середземного моря на півночі до самого серця величезної пустелі Сахари на півдні. На півночі Алжир омивають води Середземного моря, на сході вона межує з Тунісом і Лівією, на півдні – з Малі і Нігером, а на заході – з Мавританією, Західною Сахарою і Марокко.
Алжирське узбережжя біля міста Мостаганем
Гірський масив Тель-Атласу
Назва Алжиру походить від арабського «аль-Джезаір», що означає «острови». Колись так називали дрібні острови біля портового міста Алжир – столиці республіки.
Алжир займає центральну частину Атлаських гір і чверть пустелі Сахари. На півночі країни вздовж узбережжя тягнеться гірський масив Тель-Атласу, який деінде прорізають бухти і рівнини. Найвищі бескиди цього хребта височать на 1830 м над рівнем моря. Колись на них росли кедри та алеппські сосни, але внаслідок вирубок лісу, пожеж та випасів худоби їх замінили чагарникові зарості. Трохи нижче на схилах гір ростуть вічнозелені чагарники та пробкові дуби, оливи, сосни і туї. У цій частині Алжиру панує середземноморський клімат, з пекучим, сухим літом і теплою дощовою зимою. Середня температура січня становить +5-12 °C, липня – +25 °C. Взимку сніг покриває лише найвищі бескиди. Опади на схилах Тель-Атласу випадають нерівномірно. З боку моря їхня кількість становить 1270 мм на рік, а з боку континенту – лише 760 мм. Південна частина гірського масиву має вигляд високого плато з середньою висотою у 1070 м. Тут ще сухіше. Кількість опадів становить 250–510 мм на рік. Доволі часто зустрічаються солончаки та соляні озера. Річки Алжиру повністю залежать від дощів. Більшість з них під час спеки пересихає. Тоді вони залишають по собі глибокі долини – узди. Далі на південь розташований ще один хребет Атлаських гір – Сахарський Атлас. Ці гори невеликі. Вони здіймаються на висоту 300 м, а потім знижуються в напрямку до Сахари. Тут теж сухо, але на північних схилах, де випадає близько 510 мм опадів, росте багато трав.
Всупереч поширеному уявленню, Сахара зовсім не є цілковито піщаним простором. Більшість її поверхні зайнята хамадами, тобто вкритими щебенем рівнинами, та регами – теж рівнинами, але вкритими
